Гендерна рівність в науці і кар’єрі – головні ідеї VII Гендерного Самміту в Берліні (6-7 листопада 2015 р.).

У Гендерного Саміту взяла участь Говорун Тамара Василівна, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України.

Понад 300 учасників з  більш ніж 30 країн світу об’єднала головна ідея Гендерного Самміту-7, який нещодавно  проводився в  Берліні  чільними інституціями Євросоюзу та Брюсельського Європарламенту на тему “Освоєння гендеру в дослідженнях, їх продуктивності, тематиці та результатах”.

        Проблеми  для обговорення урядовими та неурядовими організаціями, науковцями конкретизувались  у  відповідях на питання, які закладені у вимогах відомої програми фінансування досліджень і інновацій Євросоюзу ,,Горизонт 2020” - як  досягати гендерної рівності в наукових дослідженнях, у який спосіб включати гендерний вимір  у дотримання статевої рівноваги в  процесі їх виконання, прозорого оцінювання  та  керівних кадрах?

        Доповідачі з країн зі здобутками в цій сфері, зокрема скандінавських, розкривали напрацьовані технології в сфері академічної науки, передовсім,  квотуванні необхідного мінімуму  кількості жіноцтва  в наукових інституціях та  керівних кадрах, їх заохоченні до участі  у  підготовці  досліджень та реалізації наукових проектів, критеріїв об’єктивної оцінки  їх досягнень в публікаціях, а також у просуванні кар’єрного росту найбільш здібних, талановитих жінок .

        Особлива увага  була прикута до співвідношення чоловіків та жінок на вищих щаблях керівництва наукою, як-то на посадах керівників науковими інституціями, серед членів академій наук, а також до пошуку втрат частки жіноцтва на шляху  від студентської лави до магістратури, докторантури та, зрештою, керівництва факультетами та університетами точних наук.

         В процесі  дискусій наводились такі дані,  що навіть серед 27 країн Євросоюзу пропорція жінок, які посідають  найбільш титуловані професійні  наукові посади,  знаходиться  в середньому лише від 11%до 35%, в Польщі, наприклад, 10%. Жінки залишаються  найменш представленими  не лише  в системі керівних кадрів в академіях наук, але й  серед отримувачів грантів та відзначених науковими нагородами. Ось чому Самміт-7 підтримав  поширення  відомого гасла, зверненого передовсім до учнівської та студентської молоді  з заохоченням освоювати точні науки: ,, Дівчата, приєднуйтесь  до STEM! [Science (науки), Technology (техніки), Engineering (інжинерії), Mathematics (математики)]”.

         Не випадково канцлер Німеччини Ангела Меркел,найбільш відомий науковець-фізик, відкрила ще в 2010 році портал “AcademiaNet”, який на сьогодні самостійно відібрав  і моніторить фахове зростання  найбільш талановитих 1600 жінок-науковців з усієї Європи,  сприяючи  їм в плануванні і будівництві кар’єри в технологічній індустрії, науці  і інноваціях. Допомагають у підтримці  таких перспективних кадрів жінки, які вже посідають високі позиції в технічних компаніях, як наприклад, JeannetteWing,віце-президент досліджень  корпорації Microsoft,або  PediBoyd–директор астрофізичного відділу Адміністрації  NASA. Щоправда  в багатьох виступах учасників Самміту-7 відзначалось, що перешкоджають активізації жіночого потенціалу в науці  часами самі жінки, які віддають перевагу  в дослідженнях і кадрах саме чоловікам .