7 жовтня 2015 року відбулася чергова зустріч працівників психологічної служби Київської області з науковцями Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України

07 жовтня 2015 рокувідбулася чергова зустріч працівників психологічної служби області - слухачів обласної школи передового педагогічного досвіду(керівник школи і ведуча зустрічі - Нечай Олена Владиславівна, методист науково-методичного центру управління освіти і науки Броварської міської ради) - з науковцями Інституту психології. Заняття проводилося на базі Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Броварської міської ради. Тема заняття - «Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку інноваційних засобів навчання. Використання інноваційних підходів у просвітницькій роботі працівників психологічної служби». Обговорювались питання про умови ефективності психологічної просвіти, мистецтво психолога говорити і переконувати, формулювалися практичні рекомендації щодо підготовки текстів для психологічної просвіти. З доповіддю «Використання сучасних засобів навчання у просвітницькій роботі працівників психологічної служби» виступили Нечай О. В. і Максимова Н. А. (методист відділу практичної психології і соціальної роботи КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти». У роботі заняття взяли участь кілька десятків шкільних і практичних психологів різних установ педагогічного профілю області – слухачів школи.

Присутні співробітники Інституту - провідний науковий співробітник лабораторії когнітивної психології, кандидат філологічних наук Зарецька Ольга О,лександрівна, науковий співробітник лабораторіїсучасних інформаційних технологій навчання Інституту психології ім. Г.С. КостюкаСуворова Тетяна Олександрівнаі науковий співробітник лабораторії когнітивної психології Гудінова Ірина Леонідівна ознайомили присутніх з деякими дослідженнями, що ведуться у лабораторії когнітивної психології і лабораторіїсучасних інформаційних технологій навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка,і можуть бути корисні для практичної роботи слухачів школи.

Суворова Т.О. ознайомиласлухачів з експериментальними навчальними системами, методичними посібниками та дистанційними курсами для самоосвіти практичних психологів  і освіти дорослих. Слухачі школи отримали можливість доступу до дистанційного навчання, що викликало їх жвавий інтерес і зацікавленість.

Зарецька О. О. у доповіді«Про перспективи Інтернет-спілкування і використання його у навчально-виховному процесі» переконувала присутніх у доцільності і перевагах використання у роботі практичного психолога методів інтернет-опитування і e-mailпереписки щодо всіх учасників навчально-педагогічного процесу - учнів, батьків, колег. Другу частину доповіді О.О.Зарецької було присвячено можливостям дослідження ціннісних пріоритетів і уявлень учасників навчально-виховного процесу методами інтернет-опитування. Представлені дослідницею методи викликали зацікавленість у слухачів школи, результатом чого стала готовність їх співучасті у проведенні експериментальних досліджень у цьому напрямку і спільному опрацюванні отриманих результатів.

Цікавий матеріал у доповіді «Операційна компетентність як чинник розуміння тексту педагогами. Протонаратив як ущільнена ціннісно-смислова основа самопроектування в блогосфері» презентувала Гудінова І.Л. Запропонованооригінальнуформуконспектного запису для фіксації видобутих смислів «дискусійна сітка матриця». Аргументовано, як використання протонаративів приводить до конкретизації переосмисленої ситуації, підвищення емоційного рівня і остаточної упорядкованості життєвого досвіду.  Запропоновано також методику «Віртуальна матриця особистих прагнень», за допомогою якої людина може самостійно визначати напрямки соціокультурного буття та смисли (протонаративи), які вона буде намагатись освоїти для адаптації у житті.

 Слухачі ОШППД отримали творче домашнє завдання: розробити просвітницьке або тренінгові заняття з використанням сучасних засобів навчання для дітей.

 Проведене спільне засідання пройшло, як завжди, із жвавим обговоренням доповідей, щирим обміном враженнями і залишило в учасників відчуття цінності зустрічей науковців з практиками, бажання продовжити творчу співпрацю і поширити отриманий досвід на інші сектори практичного застосування результатів наукових досліджень.