Головна Про Інститут Вчена рада Спеціалізовані вчені ради Міжнародна діяльність Акредитація_PhD Аспірантура Докторантура Наукові видання Масові заходи Науково-дослідна робота Інноваційна діяльність Рада молодих вчених Архів Контакти



Максимова Наталія Юріївна


провідний науковий співробітник


Народилася 31.05.1952р.,м. Урюпинськ, Волгоградської обл.

Закінчила філософський факультет відділення психології Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (1975). Доктор психологічних наук, професор, провідний науковий співробітник лабораторії психології соціально дезадаптованих неповнолітніх Інституту психології імені Г.С.Костюка  НАПН України

Пріоритетний напрям наук. досліджень: дитяча психологія, патопсихологія, психологія девіантної поведінки, пенітенціарна психологія, сімейна терапія і психологічні аспекти соціальної роботи з сім’єю, впровадження інтерактивних методів викладання.

Захистила кандидатську дисертацію «Особливості особистісних ставлень важковиховуваних підлітків» (1981), докторську дисертацію «Психологічні фактори узалежнення неповнолітніх від алкоголю і наркотиків та засоби його попередження» (1998)

Наукові здобутки. Визначено, що детермінанти соціально дезадаптованої поведінки можна розподілити таким чином: умови навколишнього середовища (екологічний, кліматичний фактори тощо); соціальні фактори (суспільні процеси та соціальні групи, до яких включена людина); психофізіологічні, спадкові та конституціональні передумови; особистісні детермінанти (негативні особистісні новоутворення, неадекватність самооцінки, низький рівень розвитку рефлексії, цілепокладання тощо. Розроблено структуру девіантної поведінки, яка має три рівні проявів: відхилення, які не відповідають стереотипним уявленням про норми поведінки; вчинки людини, які зачіпають права інших, що відбувається в разі порушення моральних норм; делінквентна та кримінальна поведінка. Спеціальну групу становлять особи з адиктивною поведінкою. Вони знаходяться на перетині між порушеннями моральних і правових норм. Окрему групу становлять особи, які порушують правові норми, оскільки вони вже їх «переросли», але не знаходять розуміння оточуючих, оскільки на даній стадії розвитку суспільства їх прогресивна роль ще соціально не визнана. Це дисиденти, революціонери, які наступними поколіннями визнаються героями.

Виявлено феномен розбіжністіставлень - це особистісне новоутворення, що спричинюєнеадекватнуреакціюпідлітка на невдачу в значущих для нього сферах життєдіяльності.

Розроблено типологію соціальної дезадаптації: педагогічна занедбаність;біологічно зумовлена соціальна дезадаптація; оманлива чи ситуативна;особистісно зумовлена. Можливе поєднання деяких типів соціальної дезадаптації.

Визначено складові особистісної схильністі до соціально дезадаптованої поведінки: відсутність мотивації досягнення (перевага натомість уникаючої мотивації), аж до відмови вважати себе суб’єктом діяльності; несформованість соціально спрямованих ціннісних орієнтацій; несформованість функції прогнозу поведінки; низький рівень розвитку самоусвідомлення, відсутність навичок рефлексії; екстернальний локус контролю; низький рівень самоповаги, який, може маскуватися захисною поведінкою, що демонструє завищену самооцінку; самозахисний тип реакції на фрустрацію; суперечність самооцінки та рівня домагань; тенденція до втечі від реальності в ситуації фрустрації.

Розробленасистемадіагностики схильністідитини до соціально дезадаптованої поведінкита ступенюсоціальної дезадаптації.

Розроблено цикл спецкурсів для студентів-психологів: «Психологія девіантної поведінки», «Соціальна робота з сім’єю», «Методи роботи з «групами ризику», «Соціальна робота в пенітенціарній системі», «Соціальна робота в системі відновного правосуддя» та ін.

Громадська діяльність: Член Громадської колегії з питань організації соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю. Член науково-методичної ради Державної пенітенціарної служби України, Член науково-консультативної ради Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, Член експертної комісії Міністерства культури і туризму України з ліцензування відеопродукції. Голова Координаційної Ради Комітету сприяння захисту прав дитини – незалежної громадської організації. Наукові здобутки впроваджує в численних публікаціях, авторських спецкурсах, - на посаді професора факультету психології Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка; як практикуючий психолог гімназії № 318; у просвітницькій діяльності – виступи по радіо та телебаченню.

Основні публікації:

 1.  Максимова Н.Ю.Психологія девіантної поведінки: Навч. посіб. К.: Либідь, 2011. – 520 с. 30,23 д.а.

 2.  Максимова Н.Ю. Сімейне консультування: Навч. посіб. К.: ДП „Видавничий дім Персонал”, 2011. – 304 с. 17,67 д.а..

 3.  Максимова Н.Ю.Психологічна корекція особистості дітей, які зазнали насильства в сім'ї: Навчально-методичний посібник// Максименко С.Д., Болтівець С.І., Максимова Н.Ю., Губко О.В., та ін../ За ред.. Максимової Н.Ю. – К.: Вид-во:Міленіум, 2011. – 250 с. – 15 д.а.

 4. Максимова Н.Ю.Соціальна реабілітація осіб з адиктивною поведінкою / Н. Ю. Максимова // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України; / [ред.кол.: С.Д. Максименко (гол.ред.), Н.В. Чепелєва (заст.гол.ред.), В.О. Моляко та ін.]. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2014. – Т. VII. Екологічна психологія. Вип. 35. – С. 152-160.

 5. Максимова Н.Ю.Порушення екологічності стосунків як детермінанта девіантної поведінки / Н. Ю. Максимова // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України; / [ред.кол.: С.Д. Максименко (гол.ред.), Н.В. Чепелєва (заст.гол.ред.), В.О. Моляко та ін.]. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2014. – Т. VII. Екологічна психологія. Вип. 36. – С. 262-270.

  6. Максимова Н. Ю. Соціально-психологічні аспекти впровадження Національного проекту «Відкритий світ» / Н. Ю. Максимова, Л. С. Порох // Рідна школа : науково-педагогічний журнал / МОН України. – К., 2014. – № 1-2. – С. 22-27.

Нагороди: Почесна грамота АПН, 1997 р. Почесна грамота «За особисті видатні заслуги перед КНУ», 2002 р. Почесна грамота профспілки працівників освіти і науки України, 2006 р.

Почесна грамота за успіхи у науковій та виховній роботі, 2009 р. Почесна відзнака «Золоте серце» Міжнародної ліги прав дітей та молоді. Нагрудний пам’ятний знак «За співпрацю з Київським юридичним інститутом МВС України».

Контакти:

Е-mail: problem_deviant@ukr.net

© 2014-2025 Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України