20 березня 2015 року в Інституті психології імені Г.С.Костюка НАПН України відбулась Десята міжнародна науково-практична конференція «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми».

Цього року конференція об’єднала більш, ніж 150 теоретиків та практиків психологічної науки з України, Польщі, Румунії, Білорусі, Італії, Казахстану, Швейцарії.

Організаторами конференції стали одні з провідних освітніх організацій Європи: Національна академія педагогічних наук України, Відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Відділ права і наук про суспільство Католицького університету в Любліні імені Яна Павла ІІ в Сталевій Волі Університет Сібіу імені Лучіана Блага, CISES s. r. l. & PSIOP (Італія).

В дружній атмосфері пленарного засідання провідними вченими-психологами були проголошені змістовні доповіді з актуальних проблем політичної, релігійної, економічної, вікової, педагогічної, пенітенціарної психології, психології вищої школи. Всього заявлена була 31 доповідь.

Зокрема, з обґрунтуванням нужди як одиниці існування, саморозвитку та соціалізації особистості виступив доктор психологічних наук, професор, академік, директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України Максименко Сергій Дмитрович.Проголошена ідея про те, що нужда є життєтворящим началом особистості, єдністю біологічних та соціальних джерел і змісту її досвіду. Основним же напрямом дії нужди є інша людина, яка задає зовсім нове розуміння як самої сутності життя особистості, так і закономірностей генези її існування та здійснення.

Сєронь Роман,  Dr. hab., професор Інституту педагогіки  Відділу права і наук про суспільство в Стальовій  Волі Католицького Університету в Любліні імені Яна Павла II (Польща) виступив зі змістовною доповіддю «Від Ерота до Агапе». Доповідач виклав основні ідеї педагогіки кохання  в  Пісні над піснями зі Старого Тестаменту в міжнародних дослідженнях.

Швалб Юрій Михайлович, доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії екологічної психології  Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН, започаткував дискусію з питання функції волі в соціалізації та ре соціалізації особистості. В основі доповіді була ідея щодо неможливості ре соціалізації поза вольовими зусиллями самої особистості: людина навряд чи стане психологічно вільною поза тим, щоб такою стати завдяки вольовим діям.

Титаренко Тетяна Михайлівна, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, завідувач лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, професор, у своїй доповіді щодо практик життєконструювання між полюсами буденності та екстремальності наголосила на ідеї   будь-які практики, наприклад, сімейні, професійні можуть спрямовуватися відповідно до персонального, просторового, часового векторів життєконструювання. При цьому важливим способом оптимізації практикування є усвідомлення і прийняття наявності різних, інколи протилежних поглядів на все, що відбувається.

Доповідь Татенка Віталія Олександровича, члена-кореспондента НАПН України, доктора психологічних наук, головного наукового співробітника лабораторії методології психосоціальних та політико-психологічних досліджень Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, професора, була присвячена питанням соціально-психологічного виміру соціалізації особистості та критеріїв соціалізованості. Основна ідея доповідача в тому, що вивчення психіки людини має здійснюватись за методологічного відмежування психологічних та позапсихологічних явищ. Запропонована ідея про те, що соціально-психологічний вимір соціалізації особистості плідно вивчати науковцям як міжіндивідний, надто міжсуб’єктний процес.

Васютинським Вадимом Олександровичем, доктором психологічних наук, завідувачем лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України,  професором, доповідались результати емпіричного дослідження ціннісного простору політичної свідомості бідних і небідних у сучасній Україні. Доповідач показав основні тенденції у розвиткові ставлення бідних і небідних категорій населення країни в системі проросійських-антиросійських настроїв та реформаторських-антиреформаторських настроїв.

Лушин Павло Володимирович,доктор психологічних наук, завідувач кафедри загальної та практичної психології ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, професор, доповів учасникам про результати своїх, заснованих на практиці психологічної допомоги, досліджень щодо психологічних особливостей супроводу особистості в умовах системних трансформацій. Йшлося про авторський підхід до психотерапевтичної і консультативної роботи з особистістю. Плідним у виживанні людини в умовах руйнування звичного життя, на думку П.В.Лушина, є зустріч з власною спонтанністю, непередбачуваністю, коли людина структурує свою взаємодію зі світом у нелінійному форматі. Оскільки з’являється маса можливостей, того, з чим потрібно пожити і усвідомити як таке, що несе задоволення і надію.

Власова Олена Іванівна, доктор психологічних наук, завідувачка кафедри психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор, виступила з доповіддю, присвяченою проблемам соціалізації та розвитку цілісної особистості. Були представлені теоретико-методологічні засади фундаментального дослідження, яке здійснюється співробітниками кафедри психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Найдьонов Михайло Іванович, доктор психологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії моніторингу суспільно-політичних процесів Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, старший науковий співробітник доповів учасникам про проблеми професійної соціалізації молоді в умовах упровадження національної рамки кваліфікацій.

Говорун Тамара Василівна,доктор психологічних наук, головний науковий співробітник лабораторії соціальної  психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, професор, представила теоретико-методологічні засади біопсихосоціальної моделі здоров’я у викликах сьогодення.

Кривоконь Наталія Іванівна, доктор психологічних наук, професор кафедри прикладної психології Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, професор, виступила з доповіддю щодо проблем соціально-психологічного забезпечення соціалізації особистості, зокрема, з пропозиціями з організації соціально-психологічного забезпечення ресоціалізації учасників антитерористичної операції, які повертаються з зони бойових дій.

Максимова Наталія Юріївна, доктор психологічних наук, професор кафедри соціальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор запропонувала подискутувати щодо ролі психолога в пенітенціарній практиці.

Плідна дискусія продовжувалась і під час роботи чотирьох секцій: «Загальні проблеми соціалізації в умовах системних змін», «Сім’я як інститут соціалізації. Проблеми гендерної соціалізації», «Психологічні проблеми окремих видів соціалізації» та «Соціалізація особистості в онтогенетичному вимірі».

Зокрема, на першій секції «Загальні проблеми соціалізації в умовах системних змін» серед заявлених 31 виступів обговорено питання закономірностей та механізмів становлення цінностей особистості, внутрішніх суперечностей психіки особистості як передумови соціальної дезадаптації, механізми функціювання образу я особистості, науково-категоріального аналізу поняття «соціальні очікування», десоціалізації особистості.

На секції «Сім’я як інститут соціалізації. Проблеми гендерної соціалізації» дискусія розгорнулась навколо питань сімейної дисфункціональності як чинника соціалізації дитини, культурних і гендерних відмінностей у структурі самопрезентації, особливостей економічної соціалізації дітей у сім’ях після усиновлення, формування стійкої гендерної ідентичності жінок у перші місяця народження дитини. 

Секція «Психологічні проблеми окремих видів соціалізації» була присвячена питанням типології організаційної культури освітніх організацій, мистецької складової соціальної роботи в умовах міжкультурної комунікації, соціально-психологічних аспектів професійного самовизначення особистості, особливостей ставлення до змін в контексті розвитку організаційної культури сучасних організацій, співвідношення економічного і морального в економічній культурі студентів, особливостей формування економічного досвіду у дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу, особливостей підприємницького типу організаційної культури сучасних організацій, феномену довіри в економічних та міжетнічних відносинах, професійно-кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду секретаря судового засідання, економічних уявлень майбутніх фахівців соціальної сфери про гроші, закономірностей становлення економічної культури школярів у відносинах особистої власності.

На засіданні секції «Соціалізація особистості в онтогенетичному вимірі» дискутувались питання оптимізації ціннісного «Я» підлітка, само детермінації розвитку особистості в сучасному молодіжному середовищі, змісту процесу ресоціалізації особистості неповнолітніх в умовах системних змін, самопрезентації молодших школярів з різним рівнем учбової успішності, психологічних особливостей монетарної культури старшокласників.

Паралельно відбулись засідання Круглого столу «Проблеми становлення економічної культури молоді в умовах освітнього простору» та психологічних майстерень «Асоціативні методи роботи з соціально дезадаптованими неповнолітніми», «Подолання посттравматичних синдромів засобами арт-техніки» та «Музична йога: гармонізація тонкого і фізичного тіла шляхом впливу звуку».

В ході обговорення учасниками конференції методологічних та теоретичних проблем соціалізації особистості, її онтогенетичних аспектів, ключових питань професійної, релігійної, соціалізації особистості, економічної соціалізації особистості, адаптації та ресоціалізації українців в умовах системних змін запропоновано соціально-психологічний вимір соціалізації вивчати з точки зору включеності особистості у простір взаємин з соціальним оточенням, чітко визначившись у теоретико-методологічних позиціях дослідника.