Терапевтичний табір в рамках проекту «Сприяння соціальній інтеграції громадян, які постраждали від конфлікту на Сході України»
Проект отримав оцінку високу оцінку його учасниками, про що свідчать їх відгуки… «…. Ні для кого не секрет, що військовий конфлікт на Донбасі йде вже багато років. І мільйони моїх земляків опинилися спочатку перед складним вибором: виїхати чи залишитися. Багато з нас пережили бомбардування, страх, втрату роботи, нерухомості, бізнесу. Хтось втратив близьких ... Бували моменти, коли охоплював відчай, і все, що відбувається, здавалося страшним сном ... Наші душі були поранені цією війною. Але життя триває, а чорна смуга обов'язково змінюється білою. Ми впоралися, а наші рани зарубцювалися і стали просто старими шрамами. Ми не стали колишніми, але стали багато в чому сильнішими. Навчилися швидко пакувати валізи, жити в будь-яких умовах і розраховувати тільки на себе. Але іноді навіть такі сильні люди, як ми, потребують підтримки, душевного тепла і небайдужості. Для цього вистачає просто руки допомоги, простягнутої в потрібний момент. Для мене, як і для багатьох моїх земляків, Донеччан і Луганчан, цією підтримкою стала участь в спільному литовсько-українському проекті допомоги вимушеним переселенцям. В цьому році ми отримали чудову нагоду відпочити в сосновому лісі, відновити життєвий баланс і отримати нові знання на тренінгах» (Учасниця табору Наталя Ремесник https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3649120475313014&id=100006452910334&m_entstream_source=timeline)
«… Я брав участь в програмі допомоги вимушеним переселенцям, яку проводять спільно разом із спеціалістами Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України та Клайпедський університет. Це були 5 днів відпочинку і навчання в спа-готелі «Шкіпер» і все на найвищому рівні! Тренінги, відпочинок, компанія ... Це доброзичливе ставлення і підтримка до людей, які пережили найскладніші роки свого життя і у всіх залишилися свої рани та рубці. Кожен з групи чогось досяг на новому місці. Хто в бізнесі, а хто в роботі. Всі люди були загартовані життям, але не здаються! В таборі ніхто не говорив про політику, погане життя ... ми забули про це. Ми були щасливі! Величезна подяка за те, що було багато дітей! Я радів за них від душі! Це і є справжня дружба країн, підтримка, турбота. Ніхто не вимагає нічого взамін. Величезне спасибі тренерам з України та Литви, що ви поділилися своїми знаннями з нами! Велика подяка координаторам та організаторам цього проекту» (Федір Маркін https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3865624530209619&id=100002863310082)
    |
