До вашої уваги - цикл теоретико-методологічних публікацій, присвячених проблемам розвитку психології у 21 столітті. Продовження. Ч 2 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ /Сергій Максименко/

Серед сучасних світових тенденцій, успішно реалізованих в українській психологічній науці, слід згадати також  проблему розвитку упродовж усього життя, і, відповідно, зацікавленість психологією дорослих і, особливо, літніх людей. Життя, на щастя, стає поступово більш довготривалим. Це викликає, з одного боку,  наслідки, які не завжди радісно зустрічаються суспільством, наприклад, збільшення віку виходу на пенсію (це теж світова тенденція). З іншого боку, подовжується також і період активної діяльності, коли немолода людина робить успішний внесок у  загальний результат діяльності, вкладаючи туди свій багаторічний досвід  і  багаж знань. У дослідженнях, проведених в Інституті психології імені  Г.С.Костюка НАПН України, переконливо показані значні результати інтелектуально-творчої синергії мудрості людей похилого віку і  динамічної інтелектуальної активності молодих. 

 

 У той же час, існують беззаперечні психофізіологічні закони, відповідно до яких старість несе не тільки соматичні проблеми зі здоров’ям, зором, слухом, витривалістю  тощо, але й послаблення пам’яті, подекуди уваги, зменшення  швидкості мисленнєвих процесів. Сучасна українська  психологія успішно працює над психологічними проблемами збереження і підтримки інтелекту людей похилого віку. Для цього використовуються  не тільки очні тренінги та індивідуальні заняття, але й безмежні  можливості віртуального простору, зокрема, дистанційного навчання.  В Інституті психології створений і уже кілька років успішно працює дистанційний курс інтелектуальної підтримки людей похилого віку, в якому об’єднані завдання на збереження і підтримку пам’яті, причому як короткочасної, так і довготривалої, уваги і уяви, розв’язування задач,  вербальної активності тощо. У цьому курсі увага приділена  також і так званим метакогніціям, зокрема, рефлексії, стратегічності мислення, вмінням пошуку і самостійної постановки задачі, децентрації, тобто повазі до іншої точки зору та умінню її приймати. Децентрація набуває в старості великого значення, оскільки всім нам відома, скажімо так, м’яко,  певна ригідність старих людей та їх неготовність до прийняття нового, змін, зокрема, на жаль, і суспільних.  

 

 Безмежні можливості віртуального простору ми  використовуємо також і в дослідженнях по інтелектуальному розвитку дорослих людей. Всі ми живемо у соціумі, який динамічно змінюється і вимагає від кожного з нас такого самого динамічного розвитку. І, замість подекуди безцільного спілкування у соціальних мережах або блукання по сайтах, перевантажених деструктивною і фейковою інформацією,  ми пропонуємо розвивальний контент, який збагачує інтелектуально і духовно, додає щось суттєве до картини світу людини, вдосконаливши і розвинувши її. Це, зокрема, дистанційні курси інтелектуально-творчого розвитку дорослих, комунікативної компетентності, розвитку суб’єктності, умінь проектування, продуктивного вирішення конфліктів та інші. 

 

Наведемо і інші приклади нашої роботи в контексті вищесказаного.  Так, розроблено ефективну модель адаптації підлітків до умов сучасного соціокультурного середовища. Визначено психологічні засоби та прийоми зміни їх ставлення до суспільно значущих цінностей та формування соціально схвалюваної поведінки. 

Визначено загальні закономірності вікової динаміки духовного розвитку особистості як утворення її свідомості і самосвідомості та важливої складової особистісного розвитку у різні вікові періоди. З’ясовано напрями впливу екологічно орієнтованого способу життя на розвиток особистості.