ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (17 березня 2017 року, м. Київ)

Ознакою сьогодення є істотний запит людства на психологічні знання і послуги, зокрема в галузі психології соціалізації і адаптації, розвитку і формування особистості та спільноти в умовах суспільних змін. Вельми актуальними ці питання визнаються й українськими психологами-науковцями.

Маємо честь повідомити, що 17 березня 2017 року в Інституті психології імені Г.С.Костюка НАПН України (м.Київ, Україна) відбулась Дванадцята міжнародна науково-практична конференція «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми».

Організатором конференціїє Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України, лабораторія організаційної та соціальної психології.

Конференція проводилась під орудою Національної академії педагогічних наук України.

Співорганізатори конференції:факультет психології та кафедра психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Католицький Університет Любліна Яна Павла ІІ (Польща), Кафедра Публічного Здоров`я Інституту Науки про Родину і Соціальну Роботу (м.Люблін, Польща), Відділ Права і Наук  про Суспільство (м.Сталева Воля, Польща), Папський університет Святого Хреста   (Італія), Національний університет державної служби, факультет теології  (Угорщина), Товариство психологів України, Українська асоціація організаційних психологів та психологів праці, Українська асоціація психології освіти і розвитку.

Цього року конференція об’єднала більш ніж 150 теоретиків та практиків психологічної науки,серед яких 25 докторів психологічних, філософських, педагогічних наук, 89 кандидатів наук, дійсні члени та члени-кореспонденти НАПН України, зарубіжні колеги з Польщі й Угорщини, докторанти, аспіранти, здобувачі провідних науково-досліних установ та студенти вищих навчальних закладів, які переймаються проблемами соціалізації, адаптації, ресоціалізації особистості та спільноти в у мовах суспільних трансформацій.

Робота конференціїбула організована у формі пленарного та секційних засідань науковців, а також майстерень психологів-практиків.

Конференція проведеназа такими основними напрямками:

üМетодологічні та теоретичні проблеми дослідження соціалізації особистості в умовах системних  змін.

üМакро-, мезо-, мікровиміри соціалізації сучасного українця. Інституціональний та онтогенетичний аспекти соціалізації особистості.

üМоделі соціалізації особистості в сучасному суспільстві: економічна, політична, сімейна, професійна, екологічна, валеологічна, релігійна, статеворольова, інформальна.

üОсобливості соціалізації різних категорій населення в умовах сучасного суспільства (дітей і дорослих; військовослужбовців, що повернулись із зони АТО; внутрішньо переміщених осіб, працевлаштованих і безробітних тощо).

üПроблеми соціалізації в умовах соціально-економічних змін.

üЧинники, механізми розвитку монетарної, фінансової, інвестиційної, підприємницької культури українців в умовах змін в економіці.

üРесоціалізація та проблеми девіантної поведінки особистості.

üМетоди та технології оптимізації, психологічний супровід соціалізації різних категорій населення в умовах системних змін.

17 березня в дружній атмосфері пленарного засідання провідними вченими-психологами були проголошені змістовні доповіді з актуальних проблем соціалізації і ре соціалізації, адаптації та розвитку особистості в складних умовах українського сьогодення. Всього заявлені були 27 доповідей.

Максименко Сергій Дмитрович, доктор психологічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН Українивиступив з привітанням учасників конференції та з доповіддю щодо проблем проектування процесів соціалізації, розвитку, функціонування і прогнозування особистості. Наполягаючи на розумінні особистості як унікальної, неповторної, цілісної складної системи, яка саморозвивається, тобто сама моделює і реалізує власну ґенезу, Сергій Дмитрович обґрунтував продуктивність  генетико-моделюючого методу у розв’язанні теоретичних і практичних проблем соціалізації особистості в умовах сучасного кризового суспільства.

Власова Олена Іванівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент Української асоціації психології освіти та розвитку, виступила з доповіддю щодо актуальних проблем науково-освітньої соціалізації. Підкресливши 10-літню історію розробок з питань соціалізації (сімейної, дозвіллєвої, освітньої, трудової, після трудової, невдалої), здійснених під керівництвом доповідача  на кафедрі психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Олена Іванівна вказала на те, що методологія Київської школи філософської психології може становити той загальний контур актуальної проблематики психології розвитку і соціальної психології, який пояснює тісний зв'язок процесів розвитку і соціалізації особистості. Доповідач підкреслила роль різних типів наукових шкіл (науково-освітньої, науково-дослідної, школи-напряму) як феноменів науково-освітньої соціалізації.

Лушин Павло Володимирович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології і особистісного розвитку ДВНЗ «Університету менеджменту освіти» НАПН України, аналізуючи досвід психотерапевтичної роботи з постафганським, постчорнобильським синдромами, з постраждалими в ході бойових дій на Сході країни, ініціював дискусію щодо хаотичного реагування особистості як нормативного процесу, що може зумовлювати особистісний розвиток в певних умовах. Доповідач наголосив на актуальності вивчення толерантності особистості до невизначеності як умови долання посттравматичних процесів та поступового посттравматичного зростання за об’єктивного  безглуздя життєвих обставин.

Станішевський Мирослав, докторант кафедри сімейної психотерапії Опольського університету (Польща), виголосив промову щодо сутності психотерапевтичної роботи з людьми, що страждають на міжособистісну залежність, в рамках емоційно-стресового підходу. Наведено аргументи на користь використання методу вибуху в психотерапевтичній роботі з афектом названої категорії клієнтів і наголошено на продуктивності провокування у таких клієнтів афекту ще більшої сили. При цьому зазначено, що така робота потребує високого рівня професійної підготовки психотерапевта і психологічної готовності самого клієнта.

Станішевська Жанна,докторант кафедри сімейної психотерапії Опольського університету (Польща), в ході аналізу сучасних теорій інтерпесональної комунікації акцентувала увагу присутніх на ідеї пріоритетності інтенцій і потреб клієнта у обранні психологом того чи іншого методу, в якому доцільно працювати у процесі консультування чи психотерапії. Саме клієнторієнтована позиція психолога є тією умовою, що забезпечить рух клієнта шляхом, обраним ним самим.

Швалб Юрій Михайлович, доктор психологічних наук, професор кафедри соціальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач лабораторії екологічної психології  Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, професор, наголошуючи на методології просторового підходу як продуктивній у поясненні сутності процесу соціалізації особистості, визначив, що стандартні та сталі для даної спільності людей задачі на соціальну взаємодію сприяють формуванню певного усталеного, базового набору соціальних здібностей і утворюють засадничі умови соціалізації індивіда. Юрій Михайлович підкреслив, що лідерські, управлінські, комунікативні здібності та соціальний інтелект особистості формуються у просторі певних соціокультурних практик, організованому за векторами «інформаційної - організаційної соціалізації», «нормативної - міжособистісної соціалізації».

Семиченко Валентина Анатоліївна, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології та педагогіки Університету сучасних знань, аналізуючи результати дослідження вибору українською студентською молоддю базової моделі побудови суспільства, вказала як на ті пріоритетні ціннісні орієнтації, що превалюють в свідомості опитаних, так і на зони їхнього зростання, до розвитку яких суспільство ще маємо докласти зусиль. Цими зонами зростання, на думку Валентини Анатоліївни, мають бути як формування у молоді професійної компетентності й здатності вирішувати унікальні проблеми, так і становлення навичок управління людьми, проектами, бізнес-процесами, забезпечення гарантованою, надійною роботою на тривалий період та втілення у діяльності власних і загальнолюдських ідеалів та цінностей. існування прихованої системи соціальної цензури. 

Скрипник Тетяна Вікторівна, доктор психологічних наук, професор кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, старший науковий співробітник, виступила з доповіддю щодо проблем соціальної адаптації дитини в умовах інклюзивного навчання. Зокрема, Тетяна Вікторівна наголосила на ризиках для становлення соціальних якостей особистості аутиста за умов ігнорування базових психологічних закономірностей генези його особистості та несистемного погляду на них, за відсутності грамотних заходів по стимулюванню внутрішньоособистісних ресурсів дитини (її психологічної готовності), готовності освітнього середовища та готовності команди супроводу.

Піроженко Тамара Олександрівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, виголосила промову щодо соціалізуючої ролі ціннісних орієнтації особистості дошкільника. Тамара Олександрівна сфокусувала увагу на ідеї діалогічного спілкування як умови становлення особистісного потенціалу дитини в дошкільному дитинстві та на на необхідності і можливостях вивчати та формувати ціннісні орієнтації дошкільнят.

Грись Антоніна Михайлівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії психології соціально дезадаптованих неповнолітніх Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, висвітлила основні проблеми ресоціалізації неповнолітніх, які перебувають в слідчих ізоляторах та виправних колоніях пенітенціарної системи, у будинках інтернатного типу, висвітливши психологічні основи впровадження в практику роботи психолога розробленої нею моделі роботи з девіантами.

Музика Олександр Леонідович, кандидат психологічних наук, професор, завідувач лабораторії психології обдарованості Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, виступив з аналізом феномену ціннісної взаємодії як чинником розвитку педагогічної обдарованості особистості.

Ткаченко Олександр Анатолійович, кандидат педагогічних наук, докторант кафедри психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, виступив із авторським трактуванням феномену соціальної терапії як чинника глобальних змін в сучасних кризових умовах розвитку суспільства і проявляється як майдано-терапія. Обґрунтовуючи глобальну критичну ситуацію в країні як основну умову виникнення феномену «Майдану», Олександр Анатолійович показав його якчинник і інструмент творення нової особистості і суспільства. Зважаючи на його незворотність, доповідач припустив те, що нас може очікувати виникнення ще більш масштабних і енергетично насичених подібних явищ.

Плідна дискусія продовжувалась на психологічних майстернях, проведених в ході конференції психологами-практиками: «Тренінг професійної майстерності психолога-консультанта» (ведучий - Ткаченко Олександр Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології, докторант факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, військовий психолог), «Взаємини всередині і зовні. Соціально-психологічі практики злагодження військового коллективу» (ведучий - Фоменко Андрій Григорович, Центр ресоціалізації військових «КОЛОВОРОТ», координатор), «Жіноча соціалізація: з віком молодшаємо. Психологічний практикум» (ведуча - Зубіашвілі Ірина Костянтинівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України) та «Зцілюючий звук.  Психоемоційне розвантаження методом звукової терапії» (ведуча - Ель-Госейні Олена Василівна, медичний психолог Пологового будинку № 3 м. Києва, арт-терапевт).

У ході обговорення методологічних та теоретичних проблем соціалізації, її онтогенетичних аспектів, ключових питань адаптації та ресоціалізації особистості в умовах системних змін учасниками ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми»прийнято резолюцію, згідно з якою визнано актуальність такого формату дискутування проблем соціалізації, ресоціалізації, реадаптації, реабілітації соціально вразливих у кризовому суспільстві верств населення; підкреслено вагомий доробок вітчизняної психологічної науки і практики у вдосконаленні і оптимізації цих процесів на рівні особистості і спільноти; зазначено необхідність застосування принципово нових вимог до цілеспрямованого формування психологічної культури населення, зокрема, сучасної української молоді, які мають базуватись на ідеях системного, генетико-моделюючого, інтерсуб’єктного, культурно-діяльнісного, компетентнісного, справожиттєвого та екофасилітативного методологічних підходів; зауважено сучасність і своєчасність запропонованих на форумі шляхів вирішення проблем соціалізації особистості для наукових, науково-методичних та практичних педагогічних працівників закладів освіти, закладів з адаптації та реабілітації населення, пенітенціарної системи, які працюють сьогодні з дезадаптованими і десоціалізованими верствами населення;  наголошено на  необхідності створення системи психологічного забезпечення гармонізації процесу соціалізації особистості принаймні у найбільш вразливих сферах суспільного життя (у системі загальної та вищої освіти, у системі виправних закладів для дезадаптованих неповнолітніх, у сфері адаптаційних, реабілітаційних центрів для військовослужбовців, що повернулись із зони бойових дій, та для внутрішньо переміщених осіб, для дітей та дорослих з особливими потребами); визнано концептуально важливим погляд на соціалізацію особистості в кризових умовах як на нормативний процес, в ході якого проявляються і розвиваються особистісні ресурси посттравматичного зростання, на пошук розвитку яких доцільно консолідувати зусилля наукової та науково-практичної спільноти психологів; рекомендовано науково-дослідним установам, науковим центрам при загальноосвітніх та вищих навчальних закладах проведення диспутів, круглих столів, науково-практичних конференцій, присвячених психологічним технологіям розвитку психологічної культури населення в умовах суспільних змін; підтримано поглиблення співпраці у різних аспектах соціалізації та розвитку особистості і спільноти між Товариством психологів України, Українською асоціацією організаційних психологів та психологів праці й Українською асоціацією психології освіти та розвитку; стверджено рішення про проведення наступного науково-практичного форуму, присвяченого проблемам соціалізації особистості в умовах системних змін у березні 2018 року в м. Києві.