
Днями у видавництві “Либідь” вийшла друком “Історія психології ХХ століття” (В.А.Роменець, І.П.Маноха). Це третє видання завершальної книги Всесвітньої історії психології, над якою Володимир Андрійович Роменець працював протягом усього свого життя. “Історія психології ХХ століття” – дослідження, створене в часі, коли це століття ще тривало. Саме в цій книзі найбільш завершено представлений заключний акорд творчості В. А. Роменця - ідея канонічної психології. Це ідея науки, що на противагу «неканонічним психологіям», які досліджуючи дію-виробництво, відмовляють людині у повноті буття, показує, як саме вона має діяти, щоб збагнути себе й жити з відповідальністю за власну долю і долю світу. Для В.А.Роменця – одного з фундаторів сучасної української психології – в центрі уваги завжди залишалась жива конкретна людина з її душею, поведінкою, вчинками. Ця людина могла пізнавати і творити, спілкуватися і страждати, але вона ніколи не ставала чистою абстракцією, лабораторним піддослідним, середньостатистичною істотою.
Всесвітна історія психології, і ХХ століття, зокрема, вивчається В.А.Роменцем на надзвичайно великому за обсягом матеріалі, постає під принципово новим кутом зору й отримує в його теорії логічне завершення. У психології не було й немає праць, які витримали б порівняння з працями В. А. Роменця за змістом, принципами і методами дослідження, періодизацією історико-психологічного процесу, абстрактно-логічною й водночас конкретно-образною формою його текстів. Усе, зроблене видатним українським вченим залишається новим і непересічним.
Повернути психологію лицем до людини покликаний погляд на неї через призму культури, яку вона упродовж історії створює і яка формує її саму. Таку психологію В. А. Роменець називає культурно-гуманістичною, її витоки знаходить у творчості Г. С. Сковороди, розвиток – у творах І. Франка, О. О. Потебні, Д. М. Овсянико-Куликовського, Г. С. Костюка, О. М. Раєвського, С. Л. Рубінштейна, В. Яніва. Саме в культурно-гуманістичній психології В. А. Роменець знаходить місце своїм працям, усвідомлюючи, що продовжує поступ української психологічної думки.
У викладі В. А. Роменця історія психологія постає історією культури людства, у матеріальних і духовних продуктах якої закарбовується процес людського самопізнання і самотворення, шлях, яким вона крокує, намагаючись осягнути сутність свого єства, своє місце і призначення у світі. Застосовується культурологічний підхід, історія людства отримує психологічне тлумачення й набуває вигляду історії всесвітньої психології. Збагачена працями В. А. Роменця психологічна наука наповнюється глибоким філософським змістом й виходить на новий етап свого розвитку.
Серцевиною творчості В. А. Роменця є ідея вчинку. На переконання вченого, її імпліцитно утримує в собі історія всесвітньої психології. Фундаментальне вчення про вчинок набуває особливого світоглядного значення в нинішній історичний період життя нашої країни. В часи суспільних перетворень, боротьби зусиль, сподівань із зневірою та бездіяльністю ми розуміємо глибокий формувальний смисл вчинку для особистості і народу, необхідність усвідомлення людиною власної відповідальності за вчинене і свій життєвий шлях.
Вихід в світ третього видання “Історії психології ХХ століття”,безумовно, приверне увагу тих, хто працює у царині психології, або готується стати психологом, увагу як до ідей, так і до постаті визначного українського вченого. Кожна спроба долучитися до ідей В. А. Роменця спонукає робити нові кроки, неоціненна спадщина з потужним імпульсом збагачення й поступу наукового пізнання надихає до творчого використання і подальшого розвитку. Саме цей імпульс є джерелом існування української школи історико-психологічних досліджень, заснованої, зокрема, в нашому Інституті психології імені Г.С.Костюка НАПН України, запорукою довгого історичного життя праць Володимира Андрійовича.
 |