Укр. Укр.

Eng. Eng.
Головна Про Інститут Вибори Директора Інституту Статут Інституту 70-річчя діяльності Інституту Тижні психології Вчена рада Спеціалізовані вчені ради Аспірантура та докторантура Акредитація PhD Науково-дослідна робота Науково-інноваційна діяльність Міжнародна діяльність Міжнародні угоди Міжнародні наукові та освітні проекти Міжнародні стажування та підвищення кваліфікації Міжнародні наукові форуми Взаємодія з міжнародними організаціями Наукові видання Інституту Представництво “Global Union of Scientists for Peace” в Україні Рада молодих вчених Профспілка Інституту Архів новин Контакти



Пропозиції Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України щодо різних аспектів науково-інноваційної роботи

ПРОПОЗИЦІЇ

Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України щодо розробки методики прогнозування обсягу ринкової потреби в кінцевій інноваційній продукції

(для інноваційної продукції, яка використовується в

психолого-педагогічній сфері)

 

Методика прогнозування ринкової потреби в кінцевій інноваційній продукції для потреб психолого-педагогічної сферимає включати такі показники:

1.      Перелік найменувань необхідної інноваційної продукції для потреб психолого-педагогічної сфери (показники Н1, Н2, Н3 ….).

2.      Прогнозовані періоди її використання (для кожного найменування інноваційної продукції – показники П1, П2, П3 ….).

3.      Кількість установ, які її потребують (для кожного найменування інноваційної продукції – показники У1, У2, У3 ….).

4.      Орієнтовна кількість фахівців, які будуть її використовувати (для кожного найменування інноваційної продукції – показники Ф1, Ф2, Ф3 ….).

5.      Орієнтовна кількість кінцевих споживачів, які потребують продукції (для кожного найменування інноваційної продукції – показники С1, С2, С3 ….).

Формування переліку найменувань необхідної інноваційної продукції для потреб психолого-педагогічної сфери (показники «Н») та відповідних їм прогнозованих періодів її використання (показники «П») здійснюється шляхом опитування провідних фахівців та управлінців галузі (вчителі, психологи, завучі та директори ЗНЗ, доценти, професори, проректори, ректори ВНЗ тощо), а також експертів (науковці, працівники управлінь освіти, МОН тощо).

Показники «У», «Ф» та «С» (кількість установ, фахівців та споживачів, які будуть використовувати продукцію) обраховується шляхом урахування відповідних статистичних показників.

ПРИКЛАД

1. В результаті опитування провідних фахівців, управлінців та експертів галузі середньої освіти встановлено, що внаслідок стрімкого розвитку науково-технічного прогресу істотно змінився зміст роботи та вимоги багатьох професій, що викликало нагальну потребу у розробці сучасної Профорієнтаційної  методики для учнів старших класів (показник Н1).

2. На думку переважної кількості фахівців тривалість її ефективного використання буде складати приблизно 5 років (надалі вона може потребувати істотного удосконалення). Потреба у цій методиці існує термінова. Однак, зважаючи на те, що час на її розробку та апробацію має складати близько 3 років, то прогнозований період її використання (показник П1) – 2018 – 2023 рр.

3. Кількість ЗНЗ, в яких буде використовуватись методика – 19900 (показник У1).

4. Кількість працівників психологічної служби системи освіти, які будуть використовувати методику – 24300 (показник Ф1).

5. Орієнтовна кількість учнів 10-11-х класів у 2018 – 2023 рр., з якими буде використано «Профорієнтаційну  методику»– 2 млн. 800 тис. (показник С1).

Висновок щодо прогнозування потреби в інноваційній продукції

1. Найменування «Профорієнтаційна  методика для учнів старших класів».

2. Прогнозований період використання – 2018 – 2023 рр.

3. Кількість установ, в яких буде використовуватись продукція – 19900 ЗНЗ.

4. Орієнтовна кількість фахівців, які будуть використовувати продукцію – 24300 працівників психологічної служби системи освіти.

5. Орієнтовна кількість кінцевих споживачів, якими буде використано продукцію  – 2 млн. 800 тис. учнів 10-11-х класів.

Висновок щодо підготовки та реалізації інноваційної продукції

1.      Інноваційна продукція «Профорієнтаційна  методика для учнів старших класів» має бути вироблена до 1 вересня 2018 р.

Кінцева реалізація – на 19900 CD-дисках (за кількістю ЗНЗ, де вона буде використовуватися).

 

 

Аналіз можливості застосування Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України кваліметричної моделі моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт та пропозиції стосовно її доопрацювання

 

Аналіз запропонованої кваліметричної моделі моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт (далі – кваліметрична модель) показав, що вона має як низку позитивних ознак, так і низку недоліків.

До переваг кваліметричної моделі можна віднести:

-          її відносну простоту та зрозумілість;

-          алгоритмізацію та автоматизацію кількісних підрахунків;

-          наочність представлення/порівняння результатів моніторингу різних підрозділів установи у вигляді порівняльних таблиць та стовпчикових діаграм;

-          врахування основних критеріїв та показників моніторингу згідно «Методичних рекомендацій щодо моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт Національною академією педагогічних наук України» (далі – Методичні рекомендації);

-          вірогідну можливість її трансформації з урахуванням специфіки наукової діяльності певної наукової установи.

Однак, на наш погляд, запропонована кваліметрична модель у представленому вигляді не позбавлена змістовних та структурних недоліків.

Зокрема, відсутнє наукове обґрунтування величини коефіцієнтів вагомості (m) для трьох критеріїв моніторингу (в моделі – факторів) – оприлюднення, розповсюдження та використання продукції підвідомчих установ (відповідно – 0,33, 0,33 та 0,34). Зокрема, із Методичних рекомендацій аж ніяк не випливає, що вагомість вказаних факторів є ідентичною і, що їх, взагалі, можна кількісно порівнювати та зіставляти. На користь цього свідчить й те, що у доданих для прикладу «Даних моніторингу впровадження результатів НДР за лабораторіями ІПТО НАПН України» кількісні показники використання продукції у всіх лабораторіях перевищують показники розповсюдження. На наш погляд, це є щонайменше сумнівним і виникло внаслідок методологічної похибки, яку було допущено про розробці кваліметричної моделі. Очевидно, не досить логічним є те, що використання продукції може випереджати її розповсюдження.

Так само відсутнє наукове обґрунтування й для величини коефіцієнтів вагомості (v) для показників (в моделі – критеріїв),  за якими здійснюється моніторинг упровадження результатів НДР (коливаються від 0,1 до 0,5). Наприклад, зовсім не зрозуміло, чому «частка оприлюдненої на конференціях, семінарах, нарадах продукції, зазначеної у кінцевих результатах НДР» має  коефіцієнт 0,2, а «частка презентованої на виставках, ярмарках продукції, зазначеної у кінцевих результатах НДР» – 0,24.

Знову наголосимо, що дійсні Методичні рекомендації не містять жодної інформації щодо порівняльної вагомості різних показників упровадження. І це можна вважати слушним, оскільки у залежності від специфіки наукової діяльності різних установ НАПН України, і навіть окремих НДР, які виконуються в цих установах, дійсна вагомість різних показників упровадження результатів НДР може суттєво варіюватися.

Так, наприклад, критерієм № 9 кваліметричної моделі є «Частка навчальної продукції, засобів навчання, що отримали грифи або свідоцтва Міністерства освіти і науки України про визнання відповідності…». Однак у переважній більшості НДР, які  виконуються Інститутом психології імені Г.С. Костюка звітна продукція (наукові монографії, методичні рекомендації) взагалі не передбачає отримання грифів МОН. Тобто, навіть при теоретично якнайповнішому впровадженні звітної продукції, запропонована кваліметрична модель дасть кількісно не максимальний можливий результат.

Також для фіксування Інститутом психології результатів моніторингу звітної продукції не досить вдалим є застосування в кваліметричній моделі такого її змістовно ключового поняття як «частка продукції». Адже, у переважної більшості НДР, які виконуються Інститутом, планується один вид звітної продукції (монографія, посібник). Тобто, у такому випадку, «частка» буде дорівнювати 1 і зведе підрахунки показників моніторингу до певної профанації. Так, наприклад, за такими критеріями кваліметричної моделі "частка опублікованої продукції НДР" та "частка найменувань готової продукції НДР, на яку є замовлення щодо постачання", коефіцієнти апріорі будуть дорівнювати "1",  оскільки за існуючим на даний момент положенням в НАПН вся продукція має бути опубліковано не пізніше року завершення теми, а розподіл тиражу друкованої продукції готується завчасно кожною підвідомчої установою саме на основі наявних запитів-замовлень на продукцію від різних організацій.

Але найбільш істотним недоліком кваліметричній моделі, на наш погляд, є неврахування кількісних показників впровадження при здійсненні моніторингу, що призводить здійснювані підрахунки до певного абсурду. Наприклад, беремо критерій "частка найменувань готової продукції НДР, на яку є замовлення щодо постачання". Наявність на кожну одиницю продукції і одного, і ста, і трьохсот замовлень буде давати той самий коефіцієнт. Далі, критерій "частка оприлюдненої на конференціях, семінарах, нарадах продукції" – оприлюднення одиниці продукції і на одному, і на ста, і на тисячі масових заходах знову буде давати той самий коефіцієнт, хоча рівень впровадження, не можна не погодитися, у кожному випадку у кількісному вимірі буде принципово різним.

І так само практично по кожному критерію кваліметричної моделі. Тобто, по суті, вона не дає можливості досягти мети моніторингу, згідно її визначення у п. 1.6.  «Методичних рекомендацій щодо моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт Національною академією педагогічних наук України»: "Метою моніторингу є виявлення стану впровадження результатів НДР для здійснення контролю за його перебігом". Також вона не відповідає  п. 3.5 чинних Методичних рекомендацій:

"Показниками,  за якими здійснюється моніторинг упровадження результатів НДР, можуть бути дані щодо кількості:

–        опублікованої (виготовленої) продукції...;

–        звернень за електронними адресами..;

–        документів, що підтверджують розповсюдження продукції...;

–        укладених угод, що передбачають упровадження ...;

–        публікацій про результати НДР ..;

–        програм, ... рекомендацій .... конференцій... тощо".

На відміну від подібного підходу, Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України, при здійсненні моніторингу впровадження проміжних та підсумкових результатів НДР, основна увага приділяється визначенню таких кількісних характеристик за кожним показником упровадження. Далі успішність впровадження результатів НДР визначається на основі кількісно-якісного аналізу із врахуванням кількості виконавців НДР, специфіки змісту отримуваних результатів, цільової аудиторії споживачів продукції, року впровадження тощо.

Висновок. Отже, запропонована кваліметрична модель моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт має як позитивні ознаки, так і суттєві недоліки, які обмежують можливості її застосування Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України в практиці моніторингу впровадження результатів НДР та обґрунтованого звітування про підсумки моніторингу перед НАПН, а також іншими організаціями, які контролюють діяльність наукових установ. На наш погляд, кваліметрична модель може бути рекомендована до застосування у підвідомчих установах НАПН України, зокрема, Інститутом психології імені Г.С. Костюка, за умови її суттєвого доопрацювання із врахуванням вищенаведених зауважень. Зокрема, у першу чергу, вона потребує:

- здійснення наукового обґрунтування величин коефіцієнтів вагомості для факторів (m) та критеріїв (v) моніторингу; або розробка підходу (алгоритму), за яким підвідомчі установи можуть самостійно здійснити визначення зазначених величин у залежності від специфіки та змісту своєї науково-дослідної діяльності;

- врахування при оцінці результативності впровадження його кількісних ознак за кожним показником впровадження.

 

 

 

© 2014-2024 Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України