ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЛАБОРАТОРІЮ

Сайт лабораторії:

http://newlearning.org.ua/content/spivrobitniki

Лабораторія кіберпсихології (попередня назва "Лабораторія сучасних інформаційних технологій навчання") працює на передньому краї сучасної психолого-педагогічної науки, досліджує психологічні проблеми проєктування та використання віртуальних освітніх просторів, дистанційного навчання, розвитку інтелекту й суб’єктності дорослих у сучасному цифровізованому суспільстві.  

У 2022 році лабораторії виповнилося 50 років. Її було створено у 1972 році з ініціативи академіків В.М. Глушкова і Г.С. Костюка на базі дослідницької групи, що спільно зі співробітниками Інституту кібернетики АН УРСР розробляла проблему підготовки непрофесійних користувачів ЕОМ (перша назва лабораторії – лабораторія нових інформаційних технологій навчання). Фундатором лабораторії та її незмінним завідувачем з 1972 по 1995 рр. був доктор психологічних наук Юхим Ізрайлевич Машбиць. Під його керівництвом була підготовлена серія посібників для користувачів, створена мова програмування РЯОД, що набула широкого розповсюдження в Україні та за кордоном.

Ю.І. Машбиць розробив психологічну концепцію навчання як управління учіннєвою діяльністю. Ця концепція стала теоретичним підґрунтям нового підходу до технології навчання й встановлення співвідношення між теорією навчання та його технологією, на її ґрунті були проаналізовані специфічні особливості нових інформаційних технологій навчання. Ним створено також концепцію ієрархічного проєктування нових інформаційних технологій навчання, на основі якої розроблено експериментальні навчальні системи та методичні посібники, призначені для розробників комп’ютерних навчальних систем різного типу.

Підготовлено серію методичних посібників для вчителів, зокрема, з основ нових інформаційних технологій навчання, проєктування гіпертекстових та інтелектуальних навчальних систем, а також систему для навчання проєктування текстів.

У 1995 році лабораторію очолила М.Л. Смульсон.

У 1993-2003 рр. лабораторія розробляла проблему психологічних механізмів навчання, що розкривають взаємовідносини між учителем (комп’ютером) та учнями на рівні діяльності, здійснюваної учнем і змодельованої комп’ютером. Основну увагу приділено механізмам зворотного зв’язку, довизначення учбової задачі, а також психологічному механізму динамічного розподілу функцій між учнем і вчителем (комп’ютером).

У 2004-2007 рр. лабораторія практично першою в Україні почала працювати над  проблемою підготовки вчителів до ефективного застосування телекомунікаційних технологій у навчальній діяльності. Проаналізовані теоретичні аспекти впливу телекомунікаційних мереж на систему освіти, обґрунтовані теоретико-методологічні засади дослідження проблеми підготовки вчителів до ефективного застосування телекомунікаційних засобів у навчальному процесі, визначений навчальний потенціал комп’ютерного гіпертекстового середовища, утвореного за допомогою мережевих технологій. Розглянуто психологічні засади використання Інтернету як засобу підвищення кваліфікації вчителів, проблеми організації тренінгів і консультування вчителів в умовах Інтернету. За результатами дослідження видано навчально-методичний посібник «Застосування телекомунікаційних засобів у навчальному процесі: психолого-педагогічні аспекти» (Київ, «Педагогічна думка», 2008).

У 2008-2011 рр. проведено дослідження психологічних засад ефективності дистанційного навчання, за результатами якого у 2012 році видано монографію «Дистанційне навчання: психологічні засади» (за редакцією М.Л. Смульсон). У монографії теоретично проаналізовані та експериментально обґрунтовані основні психологічні чинники ефективного дистанційного навчання. Серед них відповідна комп’ютерна компетентність, співробітництво учнів і викладачів з багатьма ступенями самостійності учнів, умотивованість та зацікавленість учнів і викладачів (при цьому для них є необхідним позитивне ставлення до відповідних технологій дистанційного навчання), високоякісність навчального контенту з урахуванням потреб учнів і розумінням чинників їхнього психологічного комфорту та дискомфорту. Показано, що дизайн курсів передбачає як асинхронність,  так і  синхронність, дозволяє спільне (групове) навчання та спеціально спроєктовану взаємодію у малих групах, медіазасоби працюють на управління учінням та інші психолого-педагогічні цілі. Результати дослідження  набули особливої актуальності в останні роки, після початку епідемії ковіду, а потім війни в Україні, що вимушено супроводжувалися переходом навчання у школах та вишах у дистанційну або змішану форму, а також  широким розповсюдженням дистанційного формату професійної діяльності.

У 2012-2015 рр. лабораторія провела дослідження інтелектуального розвитку дорослих у віртуальному освітньому просторі. В результаті теоретико-методологічного аналізу, а також експериментального  дослідження отримано вагомі результати у таких основних напрямках: проєктування технологій розвитку та саморозвитку інтелекту дорослих і людей похилого віку, визначення психологічних механізмів підвищення якості життя дорослих засобами інтелектуального розвитку у віртуальному освітньому просторі, аналіз проєктної діяльності як чинника інтелектуального розвитку дорослих у віртуальному освітньому просторі, визначення психологічних особливостей групової роботи у віртуальному освітньому просторі тощо. У 2015 році видано колективну монографію «Розвиток інтелекту дорослих у віртуальному освітньому просторі» (за редакцією М.Л. Смульсон), що посіла перше місце у конкурсі наукових праць Національної академії педагогічних наук України за 2015 рік.

Упродовж 2016-2021 рр. лабораторія виконала два масштабних дослідження, присвячених проблематиці розвитку суб’єктності дорослих і людей похилого віку у віртуальному освітньому просторі. Визначено специфіку суб’єктної активності у сучасному транзитивному світі, показано зв’язок суб’єктності та суб’єктної активності дорослих з провідними інтелектуальними метакогніціями, а також з функціями інтелекту. Розроблено технології формування суб’єктної активності дорослих у віртуальному просторі, зокрема технологію становлення суб’єктної активності дорослих користувачів соціальних мереж, технологію розвитку суб’єктної активності в процесі вирішення конфліктів, технологію розвитку суб’єктної активності шляхом створення простору виборів. З’ясовано роль суб’єктної активності в інтелектуальному розвитку дорослих і дистанційній навчальній груповій роботі з ними, у психологічній підтримці дорослих і людей похилого віку.

Показано специфіку суб’єктності дорослої людини, а також зв’язок  суб’єктності зі зрілістю дорослої особистості. Визначено провідні психологічні механізми становлення суб’єктності дорослих, а також специфічні психологічні механізми становлення суб’єктності в геронтогенезі. З’ясовано принципи становлення суб’єктності у віртуальному просторі на матеріалі психологічної роботи в соцмережах у період карантинної самоізоляції, закономірності становлення суб’єктності в умовах групового дистанційного навчання. Особливості проєктування розглянуто як психологічний механізм становлення професійної суб’єктності військових.

За результатами досліджень опубліковано монографії «Розвиток суб’єктної активності дорослих у віртуальному просторі» (2018, за редакцією М.Л. Смульсон) і «Психологічні механізми становлення суб’єктності дорослих у віртуальному просторі» (2021, за редакцією М.Л. Смульсон).

У 2022 році лабораторія розпочала дослідження проблеми проєктування  віртуального простору розвитку суб’єктності дорослих. Початок дослідження, на жаль, збігся з початком війни в Україні. Співробітники лабораторії активно працюють волонтерами у різних напрямках, зокрема, в напрямку психологічної підготовки військових, а також реабілітаційної роботи з  сім’ями (жінки з дітьми), які особливо постраждали в результаті військових дій в Україні (втрата  близьких, окупація, евакуація, обстріли тощо).  Див. більш докладно про програму «Відновлення під час війни».

На базі лабораторії проводиться серія щорічних міжнародних науково-практичних інтернет-конференцій «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми» (у 2022 році проведено XXI конференцію), регулярно видається електронний фаховий журнал категорії Б «Технології розвитку інтелекту», що входить до багатьох наукометричних баз даних.

З 2022 року лабораторію очолює М.М. Назар, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник.