Укр. Укр.

Eng. Eng.
Головна Про Інститут Вибори Директора Інституту Статут Інституту 70-річчя діяльності Інституту Тижні психології Вчена рада Спеціалізовані вчені ради Аспірантура та докторантура Акредитація PhD Науково-дослідна робота Науково-інноваційна діяльність Міжнародна діяльність Міжнародні угоди Міжнародні наукові та освітні проекти Міжнародні стажування та підвищення кваліфікації Міжнародні наукові форуми Взаємодія з міжнародними організаціями Наукові видання Інституту Представництво “Global Union of Scientists for Peace” в Україні Рада молодих вчених Профспілка Інституту Архів новин Контакти



ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

Науково-дослідна робота лабораторії підпорядковується контексту сучасного соціокультурного простору, в якому здійснюється психологічна допомога вітчизняним клієнтам. Наукові інтереси лабораторії визначаються також специфікою розвитку галузі психотерапевтичної допомоги у суспільстві: з одного боку, інтенсивно зростає запит на психотерапевтичні і консультативні послуги та розширюється практика їх надання, з іншого — зростання даної практики відбувається без належного теоретико-методологічного і методичного її забезпечення.

Певною мірою такий стан галузі зумовлюється суперечливими тенденціями, що притаманні розвитку сучасної світової психотерапії як науки: дискусії стосовно її статусу як самостійної дисципліни; існування різних шкіл та форм психотерапії, що відрізняються за принциповими концептуальними положеннями; різні погляди на проблему ефективності психотерапії і легітимності тих чи інших її методів; запит на побудову “загальної теорії” психотерапії і сумніви щодо доцільності і можливостей здійснення такого проекту тощо.

Разом з тим проблеми галузі пов’язані також із недостатньою розробленістю організаційних та науково-методичних питань, які стосуються саме вітчизняної психотерапії. Зокрема, досі недостатньо окресленими залишаються умови професійної підготовки і практики фахівців: етапи оволодіння професією за певним фахом і методом, шлях ідентифікації фахівця як представника даного напряму і методу, стандарти якості надання психотерапевтичної і консультативної допомоги і т.д. Головне ж — недостатньо вивченими і окресленими є закономірності практикування у тому чи іншому з існуючих методів, які зумовлені вітчизняним соціокультурним контекстом (ставленням у суспільстві до особистого здоров’я і благополуччя, особливостями менталітету, традиціями, цінностями, нормами тощо), адже більшість із сучасних методів і підходів створювались в умовах західного суспільства, соціально-економічні і культурні риси якого суттєво відрізняються від вітчизняних реалій.

Одна з основних ідей досліджень лабораторії полягає в тому, що використання потужного потенціалу сучасних психотерапевтичних методів і підходів у просторі вітчизняної психотерапії повинно спиратися на: а) знання важливих тенденцій, що характерні для становлення сучасної парадигми психотерапевтичної допомоги; б) осмислення філософсько-методологічних засад та історико-культурної зумовленості існуючих психотерапевтичних методів; в) визначення соціокультурних чинників розвитку вітчизняної теорії і практики психотерапії та особливостей адекватного врахування їх впливу при застосуванні певних психотерапевтичних методів і підходів.

Прикладний аспектнауково-дослідної роботи лабораторії пов’язаний із активним впровадженням її результатів у сферу діяльності фахівців з психологічного консультування та психотерапії (як науковців, так і практиків), викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, студентів. Соціальний ефект цього впровадження вбачається в удосконаленні процесу підготовки та підвищення кваліфікації психологів-практиків з питань надання консультативної і психотерапевтичної допомоги дітям, дорослим, сім’ям; поліпшенні забезпечення практичної діяльності психолога новими науковими знаннями та технологіями психологічного консультування та психотерапії, що відповідають вітчизняним соціокультурним умовам.

Що стосується розвитку проблематики лабораторії та її основних наукових здобутків, то їх можна охарактеризувати наступним чином. У 1996-1999 рр. лабораторія працювала над комплексною темою: «Теоретичні та методичні проблеми діяльності практикуючого психолога». Мета науково-дослідної роботи полягала у з’ясуванні і розробленні актуальних теоретико-методологічних питань діяльності практикуючого психолога в різних сферах соціально-психологічної практики, а також у науково-методичному забезпеченні процесу його професійної підготовки та різних видів конкретної роботи (моніторингу та психодіагностики, психологічного консультування, психотерапії тощо).

У ході виконання дослідження були отримані наступні результати. Систематизовано актуальні теоретико-методологічні та методичні проблеми діяльності вітчизняного практикуючого психолога; охарактеризовано поняття психотерапевтичного простору, на основі якого визначено модель для осмислення існуючих і створення власних теоретико-методичних підходів у наданні психологічної допомоги. Проаналізовано ряд аспектів психоконсультативної та психотерапевтичної діяльності практикуючого психолога: роль процесу розуміння та інтерпретації у цій дільності, феномен часу як фактор психотерапії, особистість і функції психотерапевта у соціокультурному контексті, діалогічну інтенцію клієнта як умову і засіб взаємодії у ході психологічної допомоги тощо.

Виявлено основні проблеми у підготовці практикуючих психологів: визначено важливі аспекти змісту цієї підготовки та розроблено загальні вимоги до реалізації диференційованого підходу у підготовці спеціалістів; розроблено концепцію професійної компетентності практикуючого психолога та визначено етапи її становлення у студентів-психологів.

Досліджено закономірності діяльності психолога в системі освіти (ключові завдання, науково-методичні засади, етапи, зміст, засоби тощо); обгрунтовано та розроблено особистісно орієнтовану технологію роботи шкільного психолога з батьками старшокласників, спрямовану на забезпечення особистісного зростання підлітків. Розроблено концепцію проведення моніторингу особистісного розвитку учнів, у відповідності з якою для кожного вікового етапу (дошкільний, молодший шкільний, підлітковий, юнацький) виділено провідні новоутворення та підібрано методики їх психологічної діягностики; проведено адаптацію та апробацію обраних методик до умов сучасної школи.

Результати дослідження відображено у таких публікаціях, як: Практична психологія: теорія, методи, технології. Матеріали наукового смінару 9-10 червня 1997 р. — К., 1997; Практична психологія в контексті культур / Відп. ред. З. Г. Кісарчук. — К., 1998; Психологічна допомога сім’ї : посібник / За ред. З. Г. Кісарчук — К., 1998. та інш.

З 2000 по 2004 рік лабораторія виконувала тему «Теоретико-методичні основи індивідуального та сімейного консультування і психотерапії». Мета наково-дослідної роботи полягала у розробленні теоретико-методологічних та методичних принципів і технологій в індивідуальному та сімейному консультуванні і психотерапії в умовах сучасного соціуму.

Основні результати дослідження наступні. Розкрито специфіку вітчизняної сім’ї як суб’єкта психологічного консультування і психотерапії. Розроблено типологію сімейної проблематики. Проаналізовано зміст та методи найзначніших напрямів зарубіжної сімейної психотерапії, а саме: історичного, структурного, комунікативного, інтегративного. Визначено теоретико-методологічні принципи та технологічні аспекти їх застосування у вітчизняному соціокультурному контексті.

Обґрунтовано та розроблено християнсько зорієнтований підхід у сімейному консультуванні: визначено його світоглядні засади, концептуальну модель, методичне забезпечення. Обґрунтовано та розроблено екзистенційно-діалогічний підхід в сімейній психотерапії: проаналізовано його корені, визначено та апробовано систему категорій, методи та техніки. Розроблено модель часу-простору як онтологічну основу консультування та психотерапії, визначено та апробовано процесуально-методичні засоби її застосування у сімейній психотерапії. Обґрунтовано та розроблено особистісний підхід у консультативній роботі з підлітками та їх батьками, визначено і апробовано його теоретико-методологічні принципи та технології застосування.

Розроблено теоретико-методичні основи психологічної допомоги сім’ї засобами телефонного консультування. Визначено та апробовано технологію телефонної допомоги підліткам та їх батькам в кризових ситуаціях.

Результати дослідження відображено у таких публікаціях, як: Актуальні проблеми психології. Т.3. Консультативна психологія і психотерапія : Зб. Наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, З. Г. Кісарчук. — Вип. 1, 2, 3. — К., 2002 р., 2003 р., 2005 р.,; Методологія і методи практичної психології. Матеріали круглого столу. За ред. З. Г. Кісарчук. — ж. «Практична психологія і соціальна роботи», № 2, 3, 4, 6. , 2002 р.; Психологічна допомога сім’ї. Книги 1-3. Навчальний посібник (у 3-х книгах). За заг. ред. З. Г. Кісарчук. — К., 2006 р.

У 2005 році лабораторією була започаткована нова тема: «Теоретико-методичні засади психотерапевтичної допомоги людині в її особистісному розвитку». Ця тема значною мірою продовжувала попередні дослідження лабораторії, спрямовані на розроблення теоретичних і методичних питань психологічного консультування і психотерапії. Разом з тим акцент у даній науково-дослідній роботі ставився на дослідженні процесу психотерапевтичної і консультативної допомоги як сприянні розвитку особистості людини. Такий напрям дослідження відповідав новій концепції психотерапії, що активно розробляється нині у Європі та світі і згідно з якою обмеження психотерапії питаннями охорони здоров’я і лікування ніяк не виправдано, важливо також акцентувати проблеми, пов’язані із розвитком людини.

Результати дослідження відображено у таких публікаціях, як: Актуальні проблеми психології. Т.3. Консультативна психологія і психотерапія : Зб. Наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, З. Г. Кісарчук. — Вип. 4, 5, 6. — К., 2007 р., 2008 р., 2009 р.

З 2008 по 2011 рік лабораторія виконувала тему: «Соціокультурні чинники становлення сучасної парадигми психотерапевтичної допомоги особистості». Мета науково-дослідної роботи полягала у з’ясуванні основних тенденцій становлення сучасної парадигми психотерапевтичної допомоги особистості та визначенні соціокультурних чинників, що зумовлюють цей процес у вітчизняному просторі.

У результаті виконання теми розроблено концепцію впливу соціокультурних чинників на становлення сучасної парадигми психотерапевтичної допомоги особистості у вітчизняному просторі. Зокрема, розкрито сучасні тенденції у розвитку світової психотерапії та визначено категоріальну базу поняття «соціокультурні чинники», за допомогою якого описується активність людини як представника культури, в тому числі як суб’єкта психотерапевтичної взаємодії; показано значення вітчизняної філософсько-психологічної думки ХІХ-ХХ століть для теоретичних і практичних орієнтацій фахівців у галузі психологічної допомоги; з’ясовано особливості впливу християнських традицій і цінностей та таких екзистенційних чинників, як цінність свободи, високого смислу життя, особистісного розвитку у становленні сучасної парадигми психотерапевтичної допомоги; з’ясовано особливості впливу сімейного контексту особистості (характеристик вітчизняної сім’ї, типових соціальних уявлень про сім’ю та сімейні стосунки у представників сучасного соціуму) на формування стратегій психотерапевтичної допомоги у рамках психодинамічного і системного підходів та транзакційного аналізу.

За результатами дослідження теми опубліковано: Актуальні проблеми психології. Т.3. Консультативна психологія і психотерапія : Зб. Наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, З. Г. Кісарчук. — Вип. 7, 8. — К., 2010 р., 2011 р.; Соціокультурні чинники становлення сучасної парадигми психотерапевтичної допомоги особистості: монографія / [З. Г. Кісарчук, Л. О. Гребінь, Т. С. Гурлєва та ін…] ; за ред. З.Г. Кісарчук. Кіровоград, 2012 р.; Методичні рекомендації щодо врахування соціокультурних чинників в теорії та практиці психотерапевтичної допомоги особистості / [за ред. З. Г. Кісарчук] Кіровоград, 2013 р.

У 2012-2014 рр. лабораторія працювала над темою: «Теорія і технології застосування сучасних підходів до психотерапії у вітчизняних соціокультурних умовах». Мета дослідження полягала у з’ясуванні теоретико-методологічних принципів застосування сучасних психотерапевтичних методів і підходів у вітчизняному соціокультурному середовищі та розробленні на їх основі відповідних технологій психотерапевтичної і консультативної допомоги.

У ході виконання теми визначено теоретико-методологічні принципи застосування у вітчизняних соціокультурних умовах наступних психотерапевтичних методів і підходів: психодинамічно зорієнтованих — кататимно-імагінативної психотерапії, структурно-психодинамічного підходу, персоналістичного підходу; екзистенційно та гуманістично зорієнтованих — гештальт-терапії, екзистенційно-гуманістичного підходу; наративного підходу; методу психодрами. На основі визначених принципів розроблено технології психотерапевтичної допомоги, спрямовані, зокрема, на формування зрілих стосунків у сучасних вітчизняних родинах; психокорекцію емоційних проблем підлітків у стосунках з батьками; профілактику та психотерапію порушень у процесах символізації людини; опрацювання переживань у ситуації життєвого вибору; опанування вітчизняним клієнтом смислу особистісного існування; формування здатності людини до моральнісної самореалізації; розвиток дефіцитарних ролей української жінки.

За результатами дослідження теми опубліковано: Актуальні проблеми психології. Т.3. Консультативна психологія і психотерапія : Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред. Максименка С. Д. — Вип. 9, 10, — К., 2013 р., 2014 р.; Теорія і технології застосування сучасних підходів до психотерапії у вітчизняних соціокультурних умовах: монографія / З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, Г. П. Лазос… Б. В. Плескач; за ред. З. Г. Кісарчук. — К. — Кіровоград. 2014 р.

Нині співробітники лабораторії працюють над темою: «Особливості стосунків «психотерапевт-клієнт» у сучасному соціокультурному середовищі». В рамках цієї теми науковці, враховуючи актуальну для суспільства проблематику, досліджують особливості психотерапевтичного простору та розвиток у ньому стосунків між психотерапевтом та клієнтами, що постраждали внаслідок масових заворушень, інформаційного тиску, втрати близьких людей, вимушеного переселення, участі у воєнних діях, бойових поранень тощо.

У березні 2014 року на базі лабораторії консультативної психології та психотерапії в Інституті психології створено Кризовий центр медико-психологічної допомоги (див. окрему рубрику про даний центр).

© 2014-2024 Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України