ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЛАБОРАТОРІЮ

Лабораторія психології дошкільника– один з провідних підрозділів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Лабораторія плідно і творчо працює більше 75 років.

У час створення інституту у його структурі спочатку з’явився відділ дитячої психології, який згодом, виріс в окрему лабораторію.

Біля її витоків стояли відомі українські психологи: О.М Раєвський (зав. відділом дитячої психології з 1945 р.), Б. Н. Зальцман (зав. сектором дошкільного виховання з 1950 р.) , П.Р. Чамата (зав. сектором дошкільного виховання, 1951 р.), Д.Ф. Ніколенко (зав. сектором психології дошкільного віку з 1951 р.).

Лабораторію очолювали такі знані постаті як: Н.К. Балацька, канд. пед. наук (з 1952 р.), В.К. Котирло,канд. психол. наук, ст. наук. співробітник (з 1967 р.), С.Є. Кулачківська, канд. психол. наук, ст. наук. співробітник (з 1989 р.), С.О. Ладивір, канд. психол. наук, ст. наук. співробітник (з 2005 р.).

З 2008 року лабораторією керує Тамара Олександрівна Піроженко – доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України.

Кожне окреме дослідження, над яким працював колектив лабораторії ґрунтувались на глибокому розумінні закономірностей психічного розвитку дитини і розкривало конкретні механізми і динаміку розвитку окремих сторін.

Колектив лабораторії переконливо доводив переваги методу цільового спостереження як основного в роботі з дошкільниками.

Саме в рамках наукової школи Г.С. Костюка науковці лабораторії оволодівали експериментально-генетичним методом, майстерністю вибудовувати його в реальних умовах життєзабезпечення дитини.

Така спрямованість наукової діяльності лабораторії і дозволяла психологам поступово розбиратись у тому, що сховано за постійними перебігами дитячої поведінки, як реалізується якісний підйом по драбинці розвитку.

Червоною ниткою через усі роки роботи лабораторії проведено позицію, за якою розвиток окремої дитини є ланцюжком якісних змін. Дитина-дошкільник має якісно своєрідну психіку, кожна її грань має свій оптимальний період розвитку.

І ще одна стабільна позиція в діяльності лабораторії психології дошкільника – це її тісний зв’язок з реальною практикою освітньо - виховного процесу в дошкільній ланці освіти. Власне всі теми експериментальних досліджень і лабораторії, і аспірантів є своєрідним відгуком на актуальні проблеми життєзабезпечення дошкільного дитинства.

Процес розвитку – це саморух суб’єкта в процесі його діяльності. Якісна сторона саморуху, саморозвитку залежить від характеру реалізації саме суб’єктної діяльності.

Теоретико-методологічні положення досліджень лабораторії психології дошкільника спираються на вітчизняні концепції «антропоцентризму», «внутрішньої природи дитини», «унікальності і самодостатності особистості», що були започатковані у «філософії серця» Г. Сковороди, розвинуті у наукових підходах К. Ушинського, М. Пирогова, Б. Грінченка, С. Русової і дістали подальше ґрунтовне та змістове наповнення у творчості українських наукових шкіл.

Теоретичними основами формуючих впливів на розвиток дитини є положення про суб'єкт-суб'єктну взаємодію, як основу становлення особистості. Експериментальна робота спирається на важливі ідеї дитячої психології, що вказують на провідну роль спілкування дорослого з дитиною та ігрову творчу самодіяльність малюка у забезпеченні всіх психологічних надбань дошкільного дитинства.

Пріоритетні напрямки досліджень лабораторії:

1. Вивчення специфіки особистісного розвитку дошкільника в сучасному технологічному суспільстві, психологічний аналіз картини світу дитини XХI сторіччя.

2. Забезпечення умов психологічного супроводу для зростання особистості дитини, що включає єдність її фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку.