ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЛАБОРАТОРІЮ
Завідувач лабораторії Балл Георгій Олексійович, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор.
Дослідження методологічних і теоретичних проблем психології в нашому інституті пов’язане передусім із діяльністю його засновника – академіка Григорія Силовича Костюка.
Як самостійний підрозділ лабораторія методології і теорії психології існує з 1973 року.
Першим завідувачем лабораторії був Віталій Іванович Войтко – на той час директор Науково-дослідного інституту психології Міністерства освіти УРСР. З 1983 року лабораторію очолювала Людмила Микитівна Проколієнко, яка теж поєднувала цю роботу з посадою директора інституту, а наприкінці 80-х років на чолі лабораторії була Тетяна Михайлівна Титаренко. Від початку 90-х нею завідує Георгій Олексійович Балл.
Найважливішим здобутком 80-х років слід, мабуть, вважати видання, за редакцією Л.М. Проколієнко, вибраних праць Г.С. Костюка (1988 року – російською мовою у московському видавництві «Педагогика» і 1989 року – українською під назвою «Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості»). Ці публікації, разом із низкою статей, присвячених науковій спадщині засновника інституту, сприяли поширенню його ідей серед тих, хто цікавиться психологією.
Актуальність дослідження пов’язана із загальновизнаною надзвичайною складністю досліджуваних психологією об’єктів. Через це вельми складною, побудованою із важко узгоджуваних частин постає й сама психологічна наука. Тим часом головний шлях подолання складності є підстави вбачати у репрезентаціїскладнихоб’єктів у вигляді систем, тобто сукупностей компонентів, між якими зафіксовані певні відношення; сукупність останніх характеризує структуру системи. З огляду на сказане, постає проблема забезпечення системності психологічного знання у двох взаємопов’язаних аспектах, що стосуються відповідно системних репрезентацій досліджуваних об’єктів і системної побудови самої психологічної науки. Визначити основні напрямки такого забезпечення і має на меті заплановане дослідження. А саме: дослідження психологічних аспектів гуманізації освіти; застосування раціогуманістичної орієнтації до психології особистості (аспекти: гнесеологічний та онтологічний); дослідження категорії ідентичність сучасного педагога; теоретико-методологічний аналіз місця психології у творенні сучасної культури; розробка діалого-культурологічного підходу в освіті; розгорнута характеристика категорії «педагогічна комунікація» та розкриття її значення для розв’язання освітніх проблем; психологічні особливості розвитку творчього інтелекту молоді; вивчення психологічних аспектів становлення художньо обдарованої особистості.