ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ
Основні напрямки наукової діяльності лабораторії відображені у дослідницьких темах:
· «Психологічні механізми обдарованості в системі факторів креативності особистості» (1993-1998 рр.; наукові керівники: М.О. Холодна, Р.О. Семенова);
· «Психологічні фактори розвитку обдарованої особистості» (1999-2003 рр., державний реєстраційний номер 0204U000163, науковий керівник: Р.О. Семенова);
· «Взаємозв’язок когнітивних та особистісних чинників у розвитку обдарованості» (2004-2007 рр., державний реєстраційний номер 0104U000126, науковий керівник: Р.О. Семенова);
· «Методологічні основи психологічної діагностики обдарованості на різних етапах онтогенезу» (2008-2011 рр., державний реєстраційний номер 0108U000273, науковий керівник: Р.О. Семенова);
· «Освітнє середовище як чинник становлення обдарованої особистості» (2012-2014 рр., державний реєстраційний номер 0112U001426, науковий керівник: Р.О. Семенова);
· «Ціннісна детермінація становлення обдарованої особистості» (2015-2017 рр., державний реєстраційний номер 0115U000806, науковий керівник: О.Л. Музика);
· «Аксіогенез обдарованої особистості в освітньому просторі» (2018-2020 рр., державний реєстраційний номер 0118U003095, науковий керівник: О.Л. Музика);
· «Ціннісна підтримка розвитку обдарованої особистості в освітньому просторі» (2021-2023 рр., державний реєстраційний номер 0121U107536, науковий керівник: О.Л. Музика)
Методологічною основою наукових досліджень лабораторії відпочатку став суб’єктний підхід. Рівень сформованості суб’єктних психологічних механізмів розглядався як загальний критерій обдарованості, а критеріями розвитку обдарованості стали характеристики індивідуальних репрезентацій дійсності (своєрідність типу сприймання, розуміння та інтерпретації подій внутрішнього і зовнішнього світів).
У перших дослідженнях інтелектуальної, технічної, соціальної і художньої обдарованості було сформульовано означення ключових понять. Творчість розглядалася як характеристика діяльності суб’єкта, що вирізняється екстраординарністю результатів і способів їх досягнення. Креативність – якість обдарованої особистості, яка детермінує творче ставлення людини до світу і реалізується в особливому типі поведінки. Обдарованість розумілася як характеристика психологічних ресурсів суб’єкта, що проявляються як психологічні механізми діяльності творчого типу.
Із початку ХХІ ст. у центрі наукових досліджень лабораторії – обдарована особистість як носій системи цінностей, самосвідомості та інтелектуальної зрілості. Виокремлено такі чинники розвитку обдарованої особистості: рівень духовного розвитку (сфера цінностей і смислів), зокрема прагнення до пізнання та саморозвитку, високий ступінь особистісної свободи; рівень особистісного розвитку (сфера самосвідомості): загальне позитивне ставлення до себе, впевненість у своїх пізнавальних можливостях, усвідомлення власної своєрідності та вміння враховувати її у постійному саморозвитку; рівень інтелектуальної зрілості (сфера інтелектуального осягнення дійсності): рівень розвитку інтелекту, здатність до напруженої інтелектуальної діяльності, гнучкість та свобода в організації інтелектуальної діяльності, розвинена інтуїція.
Дослідження взаємозв’язку когнітивних та особистісних чинників у розвиткуобдарованості в онтогенезі базувалися на розумінні обдарованості як інтегральної характеристики особистості, основою якої є система психологічних та психофізіологічних властивостей індивіда, що забезпечує винятково успішну діяльність та особливі досягнення у певній галузі. Отже, за такого підходу критеріями ідентифікації обдарованої особистості є стійкий інтерес до певного виду діяльності, задоволення від процесу діяльності (ефективність, легкість і швидкість оволодіння діяльністю) і продуктивність діяльності (екстраординарні, виняткові досягнення). Когнітивні чинники обдарованості складаються з таких компонентів як загальний інтелект, креативність, інтелектуальна організованість. Особистісні чинникискладають пізнавальні потреби, базові властивості (відкритість новому досвіду, нейротизм, соціоцентризм, сумлінність) і перфекціонізм (прагнення до досконалості).
Ученими лабораторії встановлено, що психодіагностика обдарованої особистості потребує комплексного підходу. Оцінювати потрібно не лише рівень та спрямованість інтелекту, але й креативність, показники особистісного розвитку та мотиваційної сфери. При цьому важливо використовувати як психодіагностичні методи, так і експертні оцінки.
Лабораторією запропоновано адаптивну модель психодіагностики обдарованості, що конкретизується у загальних принципах діагностики на окремих вікових етапах розвитку обдарованої особистості: принцип комплексності, принцип системності, принцип вікового підходу, принцип кількісного та якісного аналізу даних, принцип динамічності. Серед специфічних принципів психодіагностики обдарованості виокремлено принцип моделювання діяльності, в процесі якої у формі навчання, гри чи тренінгу здійснюються розвивальні впливи. Предметом діагностики у цьому випадку є здібності в динаміці, що, з одного боку, забезпечує вимірювання їх актуального стану, а з іншого, – дозволяє визначити ймовірну траєкторію і темпи індивідуального розвитку обдарованої особистості.
Важливою дослідницькою проблемою є з’ясування ролі освітнього середовища у розвитку обдарованої особистості. У цьому контексті освітнє середовище постає як складна, багатомірна, динамічна система психолого-педагогічних умов і впливів, спрямованих на розкриття творчої природи психіки обдарованої особистості, зокрема її здатності до саморегуляції власних дій і станів у відповідності з задатками, інтересами, потребами, вимогами вікової соціалізації і соціальним запитом. З’ясовано, що успішний розвиток обдарованої особистості більшою мірою залежить саме від сприятливого освітнього середовища, а не від окремих педагогічних впливів. Окреслено систему вимог до освітнього середовища, сприятливого для розвитку обдарованої особистості: 1) інформаційне багатство, доступність різноманітних видів пізнавальної діяльності; 2) загальна орієнтація суб’єктів освітнього процесу на цінності пізнання, творчості на противагу антиінтелектуалізму; 3) орієнтація освітньої системи на розвиток індивідуальності, реалізацію її творчого потенціалу шляхом культивування інтелектуальних цінностей та творчих досягнень; 4) особистісно-зорієнтований стиль управління навчальною діяльністю, спрямований на вільну реалізацію пізнавальних інтересів і розвиток здібностей; 5) неієрархізованість стосунків та низький рівень конформізму; 6) високий рівень толерантності до невдач.
Останні дослідження дозволили розробити концепцію ціннісної детермінації становлення обдарованої особистості та виявити такі закономірності: 1) типологічна своєрідність обдарованої особистості формується в процесі задоволення її базових потреб (соціальних, когнітивно-творчих, екзистенційних) і закріплюється в особистісних цінностях; 2) ціннісна детермінація становлення обдарованої особистості – двостадійний процес, що складається з ситуаційно-ціннісної детермінації (стадія становлення) та особистісно-ціннісної саморегуляції (стадія саморозвитку).
Сучасні дослідження лабораторії базуються на визначенні обдарованої особистості, в основі якого лежать її типологічні ознаки: 1) найвищий рівень розвитку здібностей і, відповідно, найвищі (абсолютні, чи у порівнянні з віковими нормами) досягнення в певній галузі діяльності; 2) ціннісне ставлення людини до власних здібностей як до основи особистісної ідентичності; 3) спрямованість на саморозвиток; 4) творча спрямованість особистості; 5) внутрішня (суб’єктно-ціннісна) саморегуляція.
Встановлено провідний психологічний механізм ціннісної детермінації розвитку обдарованої особистості. Це особистісно-ціннісна взаємодія – форма референтних зв'язків, у результаті яких відбувається реципрокний взаємовплив і соціальна валідизація, ціннісний обмін і взаємна ціннісна підтримка особистісних цінностей суб’єктів та здійснюється становлення й ціннісний розвиток обдарованої особистості.
Виокремлено ряд етапів у ціннісному розвитку обдарованої особистості: 1) ціннісне наслідування референтних осіб у старшому дошкільному і молодшому шкільному віці; 2) накопичення ціннісного досвіду у взаємодії з широким колом референтних осіб; 3) ціннісне самовизначення – досить тривалий у часі процес, індикатором якого є висока (найвища) самооцінка у просторі власних оцінних конструктів; 4) ціннісна самобутність, яка реалізується з допомогою суб’єктних цінностей і характеризується високою самооцінкою та ціннісною автономністю.
Науковими співробітниками лабораторії розроблено аксіологічну модель освітнього простору обдарованої особистості як поєднання родинного, освітнього та інформаційного середовищ та теоретичну модель аксіогенезу обдарованої особистості в освітньому просторі на основі врахування двох векторів розвитку: 1) вікових закономірностей розвитку особистості; 2) розвитку здібностей і саморегуляції.
Виокремлено закономірності аксіогенезу обдарованої особистості в освітньому просторі: 1) ціннісне ставлення до здібностей, що розвиваються, як до основи особистісної ідентичності визначає аксіогенез обдарованої особистості в освітньому просторі; 2) ціннісне самовизначення, що відбувається у старшому підлітковому та юнацькому віці, є визначальним етапом аксіогенезу обдарованої особистості, змістом якого є інтеграція цінностей, пов’язаних із розвитком обдарованості, у ціннісну свідомість особи та в регуляційні моделі особистісного саморозвитку.
Одним із результатів досліджень стала класифікація типотвірних цінностей обдарованої особистості: 1) особистісні цінності соціальної взаємодії (належності та визнання); 2) особистісні цінності саморозвитку здібностей (пізнання та творчості); 3) цінності особистісної самобутності (особистісні цінності самоідентичності та смисложиттєві цінності).
В освітньому просторі виявлено ряд чинників, які можуть стимулювати розвиток обдарованості або спричинювати її інволюцію. Зокрема, встановлено, що аксіологеми освітнього простору можуть справляти стимулювальні чи стримувальні впливи на розвиток особистісно-ціннісної регуляції та цінностей, пов’язаних із розвитком обдарованості.
Наукове дослідження лабораторії, спрямоване на створення психологічної технології ціннісної підтримки обдарованої особистості, збіглося у часі з карантинними заходами, пов’язаними з пандемією covid-19, та з російсько-українською війною. Для проведення онлайнових досліджень і надання учням та студентам ціннісної підтримки було адаптовано розроблену в лабораторії бета-версію електронної платформи «Обдарованість ТЕСТ ONLINE». На цій платформі за допомогою авторських методик («Профіль ціннісної свідомості обдарованої особистості» (О. Л. Музика, 2019), опитувальник особистісних цінностей обдарованих студентів (Д. К. Корольов, 2020), «Профіль професійної самоефективності студентів» (О. О. Музика, 2020), розроблених співробітниками лабораторії, було отримано емпіричні дані і надано учням та студентам індивідуальні інтерпретації результатів тестування та рекомендації з саморозвитку, які генеруються е-платформою за спеціальним алгоритмом.
Розроблено теоретичну модель ціннісної підтримки обдарованої особистості в освітньому просторі. Встановлено, що ціннісна підтримка обдарованої особистості– це різновид психологічної допомоги, що спрямована на ревалідизацію, збагачення і ствердження специфічних для обдарованих учнів та студентів особистісних цінностей з метою підтримання їхньої самоідентичності в процесі вирішення життєвих завдань і саморозвитку. Як психологічна технологія, ціннісна підтримка – це система психодіагностичних і корекційних процедур, спрямованих на посилення регуляційних функцій тих особистісних цінностей, що сприяють розвитку обдарованої особистості.
З метою ціннісної підтримки обдарованих учнів та студентів розроблено технологічні комплекси (поєднання психодіагностичних і корекційних процедур): опитувальник «Профіль ціннісної свідомості обдарованої особистості» – рефлексійна бесіда, спрямована на підтримку особистісних цінностей соціальної взаємодії, саморозвитку здібностей та цінностей особистісної самобутності; опитувальник «Профіль професійної самоефективності студентів» – система вправ групового тренінгу ціннісної підтримки самоефективності музично обдарованих студентів за такими напрямками: лідерство, цілі та мотиви професійної діяльності; здібності й упевненість; рефлексія й особисті стандарти; стійкість до невдач; самоосвіта й саморозвиток; ціннісний досвід.
Виокремлено вербальні засоби, які можуть використовуватися для надання ціннісної підтримки. Здійснено класифікацію слів і фразеологізмів, якими послуговуються українці для найменування осіб із високим і низьким рівнями розвитку здібностей, процесу та продуктів діяльності (усього 626 одиниць).
Тривають пошуки ефективних методик ціннісної підтримки обдарованих учнів та студентів в умовах воєнних дій.
Лабораторія тривалий час видавала один із томів періодичного фахового видання Інституту «Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Т. VI. Психологія обдарованості». З архівом видання можна ознайомитися за покликанням: http://appsychology.org.ua/index.php/ua/arkhiv-vydannia/tom-6
Лабораторія психології обдарованості підтримує творчі зв’язки з освітянськими та науково-дослідними установами: Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова, Київським університетом імені Бориса Грінченка, Українським католицьким університетом, Інститутом обдарованої дитини НАПН України, Національним центром «Мала академія наук України», Київською дитячою академією мистецтв імені М.І. Чембержі. Взаємовигідну співпрацю налагоджено з кількома відомими в Україні ліцеями і гімназіями: Українськими фізико-математичним та гуманітарним ліцеями Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Українсько-Американським ліцеєм Дніпровської міської ради, м. Дніпро, міжнародним ліцеєм «Discovery School», Житомирським обласним спортивним ліцеєм Житомирської обласної ради, Міжнародним ліцеєм МАУП, Озерненською гімназією Новогуйвинської громади Житомирської області, гімназією № 257 «Синьоозерна», м. Київ.
Дослідження, що проводяться лабораторією чверть століття, дозволили сформувати теоретичну модель обдарованості, накопичити досвід діагностики та розвитку окремих здібностей обдарованої особистості. На часі – інтеграція накопичених знань у цілісному підході до обдарованості, коли в центрі уваги – обдарована особистість, її унікальні цінності, спрямованість на творчість і саморозвиток. Розкриття закономірностей становлення обдарованої особистості у взаємозбагачувальній взаємодії з цінностями контактного оточення та системою суспільних цінностей дозволить виробити аксіопсихологічні засади розвивального середовища, у якому збільшується ймовірність розвитку екстраординарних здібностей та обдарованості.