Укр. Укр.

Eng. Eng.
Головна Про Інститут Вибори Директора Інституту Статут Інституту 70-річчя діяльності Інституту Тижні психології Вчена рада Спеціалізовані вчені ради Аспірантура Акредитація PhD Докторантура Науково-дослідна робота Науково-інноваційна діяльність Міжнародна діяльність Міжнародні угоди Міжнародні наукові та освітні проекти Міжнародні стажування та підвищення кваліфікації Міжнародні наукові форуми Взаємодія з міжнародними організаціями Наукові видання Інституту Представництво “Global Union of Scientists for Peace” в Україні Рада молодих вчених Профспілка Інституту Архів новин Контакти



ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЛАБОРАТОРІЮ

Завідувачка лабораторії: Рудницька Світлана Юріївна, доктор психологічних наук

Лабораторія створена у травні 1999 року.

Когнітивна психологія – одна з найпоширеніших галузей сучасної психологічної науки, яка активно розвивається впродовж останніх десятиліть. У сферу її інтересів входять такі фундаментальні проблеми, як дослідження процесу пізнання, способів та форм організації індивідуального досвіду особистості, осмислення та розуміння нею навколишньої дійсності. Актуальною та маловивченою залишається проблема знань – їх природи, способів отримання, трансформації у свідомості людини, актуалізації в процесі діяльності. Когнітивні фактори відіграють велику роль в соціальній, віковій та педагогічній психології, а також у прикладних галузях досліджень (клінічній, практичній, організаційній тощо).

Вітчизняна психологічна наука теж має традиції дослідження проблематики, що входить у сферу компетенції когнітивної психології. Це передусім дослідження Г.С.Костюком проблем мислення та розуміння, Г.С.Синицею та Б.Ф.Баєвим – мовлення, П.І.Зінченком – пам’яті, С.Д.Максименком та О.В.Скрипченком – проблем розвитку мислення та інших пізнавальних процесів тощо. Продовження фундаментальних ідей зазначених дослідників  є дослідження психологічних закономірностей розуміння та інтерпретації особистого досвіду, які здійснює лабораторія когнітивної психології.

Дослідження лабораторії базуються на положенні про те, що одним із провідних когнітивних процесів є процес розуміння, який охоплює всі сфери діяльності людини – навчання, спілкування, осмислення себе та навколишнього світу тощо. Проблема розуміння в останній час стає однією з центральних проблем не лише психології, а усіх гуманітарних наук. Вона привертає увагу спеціалістів з теорії пізнання, логіки та методології науки, дослідників в галузі соціології, естетики, історії та філології. Пов’язане це передусім з тим, що сучасна культура все частіше має справу з ситуаціями, коли виникає необхідність в розумінні, яке все більше усвідомлюється як важливіший факт духовного життя особистості. Сам характер сучасних процесів комунікації, інтерпретації, тлумачення різного роду повідомлень висуває на перший план необхідність розробки загальної теорії розуміння.

Дослідження проблематики розуміння має досить давню традицію і у психологічній науці. Однак нез’ясованими залишилося багато питань стосовно психологічних механізмів розуміння, його зв’язків з іншими психічними процесами, передусім мисленням та мовленням, психологічних та інших чинників, що зумовлюють цей процес. Майже не розробленим є особистісний аспект розуміння, значимість якого все більше усвідомлюються дослідниками, що розробляють дану проблематику. Насамперед це стосується особливостей розуміння та інтерпретації особистістю власного досвіду та навколишньої дійсності, з’ясування механізмів та чинників даного явища, його впливу на поведінку та розвиток особистості.

Зважаючи на викладене вище, коло питань, які досліджує лабораторія когнітивної психології, включає проблеми розуміння та інтерпретації письмових повідомлень різного характеру, осмислення себе та оточуючих, проблеми формування прийомів ефективної взаємодії як з письмовими текстами різного характеру (навчальними, науковими, художніми тощо), так й з іншими людьми. Практичний вихід досліджень полягає у розробці методичних процедур та рекомендацій стосовно психологічно обґрунтованої побудови навчальних та науково-популярних текстів для учнів та студентської молоді, розробки ефективних психотерапевтичних процедур, технологій взаємодії, спрямованої на співпрацю та взаєморозуміння.

© 2014-2024 Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України